У Кривому Розі чимало споруд, зведених у 1960–1980-х роках, які майже не привертають увагу містян, бо стали звичним складником буденності. Проте ці прості фасади приховують цікаві архітектурні рішення: великі зали, незвичайні форми, мозаїки та складні конструкції. Далі на kryvyi-rih-future.
Архітектура Кривого Рогу цього періоду набагато різноманітніша, ніж може здатися на перший погляд. Радянський модернізм і бруталізм часто плутають, хоча вони різні. Обидва стилі яскраво проявилися у промисловому Кривому Розі, хоча це помічають здебільшого тільки спеціалісти.
Бруталізм і радянський модернізм: у чому різниця?
Після 1955–1957 років радянська архітектура почала змінюватися. Від складного декору та пишних фасадів поступово відмовлялися на користь простих геометричних форм, функціональності та нових матеріалів. Так сформувався радянський модернізм. Його будівлі могли бути дуже різними: від стриманих споруд зі скла та бетону до складних громадських комплексів із мозаїками та великими залами.
Бруталізм – лише один із напрямів модернізму. Його легко впізнати за масивними формами, відкритим бетоном, важкими об’ємами та конструкціями, які не намагаються сховати. Тобто модернізм може бути легким і стриманим, а бруталізм – навмисно важким і монументальним. Саме тому бетонна будівля ще не робить споруду бруталізмом, треба дивитися на форму та конструкцію.
Як модернізм прийшов у Кривий Ріг?
Наприкінці 1950-х років велике промислове місто почали активно розширювати. У нових районах з’являлися клуби, палаци культури, адміністративні будівлі та інші громадські споруди. Їх зводили з розрахунком на велику кількість мешканців, тому місту потрібні були не поодинокі об’єкти, а комплекси громадської інфраструктури.
Так поступово формувався Кривий Ріг. Архітектори враховували й те, як нові споруди вписуються у нові райони. Частину таких будівель сучасники часто називають “сірими”, але за їхнім скромним виглядом ховаються досить складні архітектурні рішення.
Палаци культури: модернізм для промислового міста
Кожен район Кривого Рогу мав свій палац культури, де проводили репетиції та концерти, працювали гуртки. Ці споруди стали найпомітнішими прикладами радянського модернізму у місті. У Кривому Розі ПК налічувалося 18, і всі вони будувалися у різні десятиліття. Через це споруди у різних районах не схожі за стилем, бо мода на архітектуру постійно змінювалася.
Виділяють навіть різні епохи радянського модернізму у Палацах культури:
- “Творчий” та Палац Південного ГЗК – пізній неокласицизм із переходом до модернізму;
- “Центральний” і “Тернівський” – радянський модернізм;
- Палац культури Північного ГЗК – 1986 рік, пізній радянський модернізм.
Ці споруди вимагали значних масштабів. Адже в одній будівлі треба було розмістити сцену, велику залу для глядачів, гуртки та репетиційні кімнати. Через це закладали у плани широкі фоє та окремі приміщення для різних занять.
Адміністративні будівлі: модернізм без парадного фасаду
Модернізм у Кривому Розі проявився не лише у великих громадських спорудах. До нього зверталися при проєктуванні житла, адміністративних будівель, готелів, інститутів. Один із яскравих прикладів – комплекс рудоуправління “Південруда” та “Кривбасшахтопроходка”, збудований у 1957 році за проєктом архітекторів Василя Суманієва та Нінель Мухачової. Тут вже не було потреби робити фасад схожим на палац, бо головна увага приділялася зручному плануванню та практичності.
Архітектор Суманієв працював і над іншими об’єктами міста, серед найвідоміших:
- готель “Металург”;
- інститут “Кривбаспроєкт”;
- житлові будинки на площі Захисників України.
У Кривому Розі бруталізм варто шукати передусім у спорудах, де бетон і конструкція не маскуються декором. До бруталізму не можна автоматично зараховувати кожну споруду з бетону. Масивні об’єми, значні масштаби, підкреслена конструктивність – ось риси, які відрізняють такі будівлі від більш стриманого модернізму 1960-х років.
Модернізм у деталях
Цей стиль використовували не лише при формуванні зовнішнього вигляду будівель, а й при внутрішньому оформленні кімнат та залів. Популярні у 1962–1963 роках інтер’єри готелю “Кривбас” створювала відома архітекторка Оксана Коренчук.
Для Кривого Рогу це важливо ще й тому, що архітектори враховували найменші дрібниці: чи зручно розташовані кабінети, чи справляє враження фоє, чи не надто довгі та заплутані коридори. Такий підхід підкреслював, що модернізм став ще й новим словом у радянському проєктуванні.
Мозаїки та метротрам: архітектура, мистецтво, інженерія
У Кривому Розі характерною рисою модернізму стали не тільки бетон та прості форми. Були ще й численні мозаїки зі смальти, кераміки та природного каменю. Для таких робіт використовували навіть граніт і кремінь із криворізьких кар’єрів, що надавало особливої цінності в очах містян. Над більшістю мозаїчних проєктів працював Георгій Хрієнко – головний художник міста у 1965–1971 роках.
Серед найвідоміших мозаїк Кривого Рогу – розташовані на:
- Палаці дитячої та юнацької творчості “Горицвіт”;
- Криворізькому цирку;
- станції “Червона” метротраму;
- кінотеатрі “Зірка”.
Криворізька мозаїка – це не тільки яскраві картинки. Станції швидкісного трамвая продемонстрували містянам зовсім інші варіанти панно. Першою з нестандартних стала станція “Проспект металургів”, яка відкрилася у 1989 році. Там використали більш “суворі” відтінки в оформленні: сірий мармур і граніт, фігурні елементи з цегли, заглиблення у стелі. Вийшов незвичайний декор з геометричних фігур. Потім аналогічний дизайн створили на станціях “Міська рада” та “Кільцева”.
Будинок природи: модернізм з унікальним садом
У 1978 році у Кривому Розі з’явилася дивовижна будівля, яка з часом перетворилася на місцеву пам’ятку. Йдеться про Будинок природи, для якого виділили місце на центральному проспекті Кривого Рогу, – Карла Маркса (сучасний Поштовий) у Центрально-Міському районі. Унікальність споруди полягала у тому, що за склом і залізобетоном сховали дивовижний зимовий сад.
Там зібрали понад 40 видів тропічних і субтропічних рослин із Нікітського ботанічного саду:
- пальми;
- ліани;
- монстеру;
- японський банан;
- кипарис.
Для промислового Кривого Рогу це був унікальний проєкт, який представила відома міська архітекторка Нінель Мухачова. А ще у Будинку природи продавали квіти, працювали “Зелене господарство” та кав’ярня-морозиво. Але зберегти цю дивовижну споруду у первісному вигляді не вдалося.
У 2012 році у Будинку природи демонтували більшість скульптурних робіт. Шестиметрове панно “Весна” Костянтина Козловського, за словами його доньки Наталії, розбили кувалдами. Залишилася лише частина первісних мозаїк і гіпсових композицій у залах. В унікальній колись споруді розмістилися комерційні заклади, ресторани та магазини. Більшість рослин передали до Зимового саду.
Чому модерністські будівлі варто зберігати?
Цінність цих споруд починається з того, що у них закладено: залізобетонні каркаси, великі зали, продумане планування. Тоді ставили завдання комфортно розмістити у будинках та на станціях сотні людей, забезпечити якісну акустику, гарне світло. Також споруда мала витримувати щоденне величезне навантаження.
Своя цінність є і в оформленні. Геометричні форми, великі об’єми, мозаїки та барельєфи створювали образи, які кардинально відрізнялися від старої архітектури з колонами та ліпниною. Мозаїку на фасаді та барельєфи створювали у процесі будівництва і прив’язували до конкретної споруди. І це стало ще однією характерною рисою криворізького модернізму, яку можуть вивчати сучасні дослідники та архітектори наживо, а не у підручниках.
Що модернізм залишив Кривому Рогу?
Ці будинки – важлива сторінка історії архітектури Кривого Рогу. Такі будівлі розповідають, яким було місто у другій половині ХХ століття, як архітектори змінювали різні стилі та використовували оригінальні мікси.
На жаль, архітектура Кривого Рогу не збереглася у первісному вигляді. Нові власники споруд здебільшого закривали первісні матеріали сучасними фасадами, демонтували мозаїки, прибирали характерні деталі. Більшість споруд “перекроїли” наприкінці 1990-х років, коли ще не існувало чітких правил забудови. Але минув час, і у Кривому Розі стали набагато дбайливіше ставитися до збереження стилів старої забудови, щоб максимально зберегти історичне обличчя міста.
Джерела:
- https://history.1kr.ua/publication/925
- https://krivbass.city/news/view/unikalnist-krivorizkogo-metrotramu-viznali-na-vseukrainskomu-rivni-modernisti-vnesli-jogo-do-spetskatalogu
- https://history.1kr.ua/publication/988
- https://history.1kr.ua/publication/736
- https://www.krytyka.com/ua/articles/radianskyi-arxitekturyi-modernizm-i-dosvid-iogo-pryiniattia
- https://history.1kr.ua/publication/1097
- https://veskr.com.ua/krivorozhskie-gorodskie-novosti/81122-khto-v-krivomu-rozi-stvoriv-kultovij-budinok-prirodi-a-khto-znishchiv.html