Інтернет речей на службі екології: як IT-рішення моніторять стан довкілля у Кривому Розі

Кривий Ріг дихає промисловістю вже не одне століття. Шахти, комбінати, агломераційні фабрики – це не тільки робочі місця, а й постійний фон із пилу, оксидів і запахів, які містяни давно навчилися розпізнавати за напрямком вітру. Коли політики говорять про “зелений перехід”, для криворіжців це звучить інакше: чи можна побачити реальні цифри того, чим дихають їхні діти, а не лише звіти на папері. Саме у Кривому Розі технології Інтернету речей та відкриті дані стали інструментом не абстрактної екології, а щоденного виживання. А термін “екологічний моніторинг” набув особливої ваги. Далі на kryvyi-rih-future.

Моніторинг повітря на промислових підприємствах Кривого Рогу

На межі промислової зони промислового центру стоять не лише паркани та контрольні пункти. Там працюють датчики, які фіксують у повітрі оксид вуглецю, оксиди азоту, діоксид сірки, аміак, сірководень і пил. Показники передаються онлайн, фахівцям не треба чекати до кінця місяця, щоб побачити результати.

Один із таких комплексів з’явився на “АрселорМіттал Кривий Ріг” у 2014 році. Спочатку працювали 3 пости АПК №1–3, а у 2022–2023 роках додали ще 6 у зоні, де живуть люди.

Корисні для міста зміни відбувалися поступово:

2015 рік – “АрселорМіттал” почав публікувати щомісячні результати вимірювань;
2017 рік – дані АПК №1–3 відкрили для перегляду онлайн;
2019 рік – підприємство підписало меморандум про передавання показників до міської системи “Екомоніторинг”.

Це – лише частина мережі, яка працює у місті. Екологічні дані у Кривому Розі фахівці отримують не тільки з лабораторних досліджень, а й безпосередньо з підключених до мережі пристроїв.

Цифровий прорив: мапа, яку бачать містяни

Варто відкрити мапу Кривого Рогу у смартфоні і можна побачити конкретні показники стану повітря. Саме так працює розділ “Пости моніторингу повітря”, який у липні 2025 року відкрили у Геоінформаційній системі міста. Кожне повідомлення позначене кольором відповідно до Індексу якості повітря України, затвердженого наказом Міністерства довкілля від 2025 року.

На мапі зручно відстежувати не лише поточні показники. Система показує температуру, вологість повітря, тиск, швидкість і напрямок вітру, а також надсилає повідомлення про несприятливі метеорологічні умови. Подаються рекомендації для всіх мешканців і окремо – для дітей, літніх людей та метеозалежних криворіжців.

На старті до мапи приєднали:

5 постів КП “Інститут розвитку міста”;
9 постів “АрселорМіттал Кривий Ріг”;
дані з інших промислових підприємств.

Про новий формат роботи з екологічними даними говорили у березні 2025 року під час презентації оновленого модуля “Екомоніторинг”. Тоді офіційно заявили, що Кривий Ріг став першим містом в Україні, яке впроваджує європейський підхід до відкритих екологічних даних. На мапі вже є показники, доступні для вивчення мешканцями у кожному районі.

Повітря у кишені: “Картка криворіжця”

У березні 2026 року криворізький датчик став доступним для всіх, хто користується “Карткою криворіжця”. У мобільному застосунку з’явився сервіс екомоніторингу, розроблений КП “Центр електронних послуг”.

Криворіжцям вже немає потреби окремо шукати дані постів КП “Інститут розвитку міста” та “АрселорМіттал”, ця інформація увійшла до загальної системи. Дослідження підтвердили, що протягом дня криворіжці часто перевіряють динаміку показників і враховують рекомендації з урахуванням своїх планів.

Дрони над кар’єрами: проєкт “Еко Купол”

У Кривому Розі для моніторингу повітря вирішили проводити перевірки ще й у небі. У 2023 році у місті почали розробляти стартап-проєкт “Еко Купол”, а взимку 2024 року Кривий Ріг вже отримав індикативну станцію з автономним живленням і портативну станцію для дрона, який може збирати показники безпосередньо під час польоту.

Головний елемент комплексу – DJI Matrice 350 RTK із портативною станцією Sniffer4D Mini2. Станція водночас фіксує:

тверді частки;
діоксид сірки;
оксиди азоту;
аміак;
озон;
сірководень;
леткі органічні сполуки;
температуру, вологість і тиск.

Система “Еко Купол” об’єднує стаціонарні пости, мобільні датчики на дронах, аналіз даних та цифровий застосунок. У 2026 році у науково-дослідному гірничорудному інституті Криворізького національного університету продовжують розробляти математичні моделі та інтеграцію штучного інтелекту. Мета – за 5–10 хвилин ідентифікувати пилогазові хмари після масових вибухів у кар’єрах та оцінити їхній вплив за межами санітарно-захисної зони. Аналоги такого моніторингу вже працюють у Канаді, США та Європі.

Необхідне обладнання Кривий Ріг отримав у межах проєкту ПРООН за підтримки уряду Швеції. Фахівці КП “Інститут розвитку міста” зазначили, що воно є новітнім для України. Його вдалося інтегрувати у загальну екосистему міського моніторингу, але перевірити “Еко Купол” у дії вдасться тільки після завершення російсько-української війни.

Громадський контроль: цифри та факти

Але міські активісти не обмежуються вивченням показників. У травні 2025 року громадська спілка “Досить труїти Кривий Ріг” разом з експертами мережі “Довкола” проаналізували середньодобові дані міських постів за 2024 рік, отримані від Управління екології. І порівняли їх із показниками 2022–2024 років. Так сформувалася картина динаміки.

На графіках дослідження окремо виділили III–IV квартали 2023 року та I квартал 2024-го, коли зафіксували помітне погіршення стану повітря у Кривому Розі. Дослідники пояснили це відновленням промисловості та відсутністю, за їхньою оцінкою, ефективного державного нагляду в умовах війни. Найбільше уваги вони радили приділити показникам загального пилу, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Також зазначили, що у 2024 році програму моніторингу виконали не повністю.

Екологічний моніторинг Кривого Рогу у 2025 році

У 2025 році мережа вже налічувала 35 постів – 6 муніципальних і 29 промислових. За рік до цього на 3-х постах “Інституту розвитку міста” встановили ще й сучасні газоаналізатори. Дані з мережі публікують через Facebook-сторінку аналітичного відділу та Telegram-канал “Екомоніторинг Кривий Ріг”. Згодом додав свій пост АТ “Південний ГЗК”. Окремі проєкти розробили ТОВ “Рудомайн” і ТОВ “Українська гірничовидобувна компанія”, але не встигли реалізувати через російсько-українську війну.

Порівняння показників за 2024 і 2025 роки не показало суттєвого зростання викидів. Навіть зменшилися концентрації:

дрібнодисперсного пилу – на 5–10%;
оксиду вуглецю – на 10–15%;
діоксиду азоту – на 5–8%.

Показники сірководню залишилися стабільними. Ці зміни помітні у порівнянні даних за роками, а не лише в окремих вимірюваннях. І такі зміни можна назвати позитивними для екологічного стану міста.

Як датчики перетворюють дані про повітря на інформацію для мешканців?

У Кривому Розі екологічний моніторинг поступово виходить за межі одного джерела даних. Стаціонарні пости підприємств доповнюють даними муніципальна мережа, станції EcoCity і мобільні вимірювання. Датчик фіксує концентрацію забруднювальних речовин, передає показник у цифрову систему, де його можна зберегти, порівняти з іншими вимірюваннями та показати користувачам. Ці дані аналізують міські фахівці та громадські організації, а інженери розробляють цифрові рішення, які поєднують датчик, платформу і користувачів.

Система ще має слабкі місця. У 2024 році програму моніторингу виконали не повністю, окремі пости потребують технічного забезпечення, а дані різних мереж необхідно й надалі синхронізувати. Але принцип перевірки вже змінився, навіть містяни можуть:

побачити конкретні показники та час вимірювання;
порівняти дані й простежити динаміку.

Саме у цьому Інтернет речей став складником екологічного контролю Кривого Рогу. Адже дані з датчиків аналізують та оцінюють не лише чиновники та підприємці для звітів, а й самі криворіжці.

Джерела:

23.09.2026

Dana Oleinikova