Еволюція робочого простору: як коворкінги та IT-хаби змінили ділову архітектуру Кривого Рогу

У Кривому Розі на початку 2000-х років офіси було легко впізнати по окремих кабінетах і закріплених робочих місцях. Коли у місті почала розвиватися IT-сфера, стали змінюватися й приміщення для роботи. Далі kryvyi-rih-future.

Це важлива деталь для промислового Кривого Рогу, адже нові офіси не зводили, а формували у старих будівлях. Поступово коворкінги та IT-хаби стали частиною ширшої перебудови ділової архітектури міста: від кабінету для одного працівника до всієї споруди. Перша спроба – IT HUB Coworking, створений у корпусі Державного університету економіки і технологій, який дав гідний приклад для наслідування у промисловому місті.

Звідки в Україні взялися коворкінги та ІТ-хаби?

Коворкінг – це спільне місце для роботи людей різних професій, які не мають своєї компанії. Там можна орендувати робоче місце, скористатися інтернетом, переговорною кімнатою. В Україні перші коворкінги почали з’являтися наприкінці 2000-х років, а у 2010-х їх кількість почала стрімко зростати разом із розвитком IT та фрілансу. Одним із ранніх відомих українських проєктів став iHUB у Києві.

Українські ІТ-хаби розвивалися вже з акцентом на технології, навчання та роботу команд. У таких місцях могли водночас працювати IT-фахівці, зустрічатися підприємці та розвивати нові проєкти студенти.

Перший IT-хаб Кривого Рогу

У 2019 році на тодішній площі Визволення (сучасна Захисників України) відкрили IT HUB Coworking – перший у місті простір такого формату. Ініціатором виступила адміністрація Державного університету економіки і технологій, а координувала проєкт “Криворізька фундація майбутнього”. За технічну реалізацію та фінансування взявся Метінвест.

Щоб старий корпус відповідав новому формату, відремонтували 600 квадратних метрів. Всередині демонтували старі вікна й двері, проклали сучасні комунікації та встановили нові конструкції. При цьому фасад залишили без змін.

Далі створили:

відкриті зони, розраховані на кількість до 100 осіб;
переговорні;
велику спільну робочу залу;
кафетерій;
зони відпочинку.

Поступово містяни почали вбачати в університетському корпусі не лише навчальний заклад. Там можна було провести зустріч чи організувати спільну роботу без трансформацій приміщень під кожне завдання, чим охоче скористалися криворіжці.

Про те як коворкінг у Кривому Розі об’єднав студентів і підприємців

Коворкінг мав довести на практиці, що професійно розвиватися можна й у Кривбасі. Водночас підприємці отримали місце у центрі Кривого Рогу без необхідності самостійно облаштовувати офіс і розв’язувати проблеми з комунальними послугами та інтернетом.

Один простір могли протягом дня використовувати для різних завдань:

індивідуальна робота фрілансера;
зібрання невеликої команди;
зустріч із клієнтом або партнером;
навчання та тренінги;
конференції та презентації.

Частина ділової активності міста поступово почала переміщуватися з окремих офісів у спільне приміщення, яке можна було використовувати без довгострокової оренди.

Розширення ІТ-хабів у Кривому Розі

Наприкінці 2020 року стало зрозуміло, що ІТ-хабуу старому університетському корпусі вже вже не вміщує всіх охочих. Тоді організатори взялися облаштовувати додаткові кімнати для зустрічей і переговорів та залу на 200 учасників.

Разом із розширенням змінилися й вимоги до самої будівлі. У проєкті передбачили:

ліфт;
спеціальні двері;
адаптовані санітарні кімнати.

Директорка “Криворізької фундації майбутнього” Олена Лещенко особливо наголошувала на принципі відкритості простору для всіх мешканців міста. За перший рік роботи у хабі проводили наукові конференції, освітні конкурси, презентації, тренінги. Відбувся навіть перший у Кривому Розі чемпіонат із робототехніки та IT-форум.

Відкритий офіс у Кривому Розі на держпідприємстві

У 2019 році на четвертому поверсі підприємства “Кривбаспромводопостачання” вирішили відмовитися від стандартного поділу на окремі кабінети. Там не будували новий офісний комплекс, а змінили простір за прикладом IT-хабу університету.

У стилі лофт облаштували:

великі приміщення;
невисокі перегородки між робочими місцями.

Для державного підприємства Кривого Рогу це був показовий крок – відкритий офіс там, де звикли працювати за кабінетною системою. Такі зміни скасували залежність працівників від окремих кімнат. Для міста з великою кількістю будівель радянських часів це відкривало можливість пристосовувати наявні площі під нову роботу замість того, щоб будувати нові офіси.

В очікуванні реалізації

Наступними наважилися на впровадження нового підходу ініціатори проєкту “Криворізький інноваційний бізнес-інкубатор” (КРІБІ). Вони обрали будівлю на проспекті Металургів, яку вирішили реконструювати у форматі державно-приватного партнерства.

Там запланували розмістити:

коворкінги та офіси для команд;
зони мікровиробництв;
освітні простори;
акредитовану лабораторію для дослідження матеріалів із відходів будівництва та руйнувань.

КРІБІ відрізняється від перших коворкінгів Кривого Рогу тим, що там планують не лише розробляти теорії, а й створювати прототипи та перевіряти результати на практиці. Вражає й масштаб: понад 230 робочих місць безпосередньо в інкубаторі та понад 400 – у компаніях-резидентах. У 2026 році проєкт активно ведуть у системі DREAM, оновлюють документи, розглядають технічні рішення й намагаються ввести до портфеля проєктів.

Як ідея коворкінгу вийшла за межі офісу?

Після появи коворкінгів у Кривому Розі нові принципи використання приміщень почали впроваджувати й там, де до того про офісну роботу не йшлося. Один із характерних прикладів – мережа цифрових освітніх просторів “Вулик”. У вересні 2025 року у Кривому Розі відкрили вже 28-й “Вулик” – у гімназії Саксаганського району.

Там поєднали позашкільні заняття з робототехніки, основ кібернетики та креативного мислення зі спеціально обладнаним приміщенням, де передбачені:

укриття на 350 місць;
сонячна електростанція;
спеціалізоване обладнання.

Так до стандартного поділу на кабінет, клас чи майстерню додалися приміщення, які можна використовувати одразу для реалізації різних завдань. Рішення було новим, але цікавим, тому отримало потужну підтримку від містян.

Від навчального класу до майстерні

Ще далі пішов Maker space “Future Frame” на базі Криворізького ліцею №24. Простір розрахований не лише на учнів, а й на ветеранів та мешканців Довгинцівського району.

У “Future Frame” можна працювати з різними матеріалами та обладнанням:

3D-моделювання;
3D-сканування;
DTF-друк;
гончарство;
деревообробка.

Всі задуми реально одразу перевірити на практиці. Приміщення ліцею поєднує навчальну кімнату та майстерню, де працюють із цифровою технікою й традиційними матеріалами.

Місце для роботи, зустрічей і допомоги

Ще один приклад – модульний офіс “Я-Ветеран” у центрі Кривого Рогу. Там надають понад 600 видів послуг, серед яких: юридична, соціальна допомога, підтримка для ветеранського бізнесу. Паралельно формують аналогічний офіс на межі Покровського та Тернівського районів у спеціально виділеній одноповерховій будівлі.

Офіс “Я-Ветеран” має:

тренажерний зал;
кабінети психологів і юристів;
конференц-зал;
дитячу зона;
кафе.

Порівняно з першими коворкінгами, можливостей у такому мобільному офісі набагато більше. Можна не тільки провести зустріч чи переговори, а й отримати потрібну послугу або консультацію спеціаліста.

Еволюція робочого простору у промисловому центрі

Кривий Ріг не починав цю історію з готової IT-інфраструктури. Нові робочі місця з’являлися поступово: спочатку в IT HUB Coworking університету, потім – на держпідприємстві, у навчальних закладах. Кожен наступний проєкт додавав до формату стандартного міського офісу те, чого там раніше не було.

Для промислового міста це вже не окремі експерименти з приміщеннями. Поява коворкінгів поступово формує у Кривому Розі іншу ділову інфраструктуру, яка потрібна:

IT-фахівцям;
малому бізнесу;
стартапам;
людям, які шукають нову професійну нішу.

Еволюція робочого простору відбувається разом із еволюцією самого міста: до традиційної промислової економіки додається робота, для якої не потрібні цех чи кабінет. Йдеться про доступ до консультацій спеціалістів, отримання знань, тестування техніки та можливість знайти однодумців, щоб почати власну справу. І такі формати вже почали повільно, але впевнено змінювати економічну структуру промислового центру Дніпропетровщини.

Джерела:

23.09.2026

Dana Oleinikova