На території Кривого Рогу значиться багато покинутих об’єктів, які раніше були невід’ємною частиною міського життя. Напевно, щоб зібрати їх усі в одному місці доведеться написати невелику книгу. Їх дуже багато і деякі навіть у центрі міста, що аж ніяк не є його прикрасою. У цій статті будуть представлені лише деякі занедбані будівлі Кривого Рогу. Далі на kryvyi-rih-future.
Станція, що відповідає за відкачування води з кар’єру
Так, саме таку функцію раніше виконувала насосна станція, але після того, як роботи в кар’єрі були завершені, послуги станції більше не були потрібні. Все обладнання, яке знаходилося на насосній станції, було частково вивезено з неї, а все, що залишилося, розікрали. Перебуваючи в цьому ж місці або дивлячись на фото просто неможливо помітити сліди, які залишили мародери. На даний момент в більш-менш належному стані знаходиться будівля в якому раніше розташовувався пульт управління і щитова.
Завод “Комуніст”
Завод розпочав свою роботу з 1923 року на базі колишнього чавуноливарного заводу, який виробляв чавун з 1892 року. У Кривбасі на той час розвивався видобуток руди, розвивався і завод. Туди на роботу запрошували найбільш грамотних та професійних криворіжців. Над створенням машин найвищої якості на “Комуністі” працювали кандидати наук, винахідники та лауреати держпремій.
З початком війни завод евакуювали до іншого міста -Магнітогорська, а після закінчення війни залишки заводу почали реконструювати і створити нову базу. Лише 1970-го року було введено в експлуатацію технічний цех. З 1993-го року завод орендувало підприємство “Криворізький завод гірничого машинобудування”, а з 1998-го “КЗГМ”. У 2013 завод повністю припинив своє функціонування, оскільки був визнаний банкрутом. На сьогоднішній день там стоять напіврозвалені будівлі, весь метал давно вкрадений, виглядає дуже сумно, якщо вдуматися, який внесок зробив цей завод у розвиток металургії Кривого Рогу.
Що за вежа на залізничній станції?
На залізничній станції Кривий Ріг-Головний стоїть стара водонапірна вежа. Даної станції вже понад 130 років. А в минулі століття паровозам потрібно регулярно заправлятися водою. Тому саме для цього в ті часи і було збудовано водонапірну вежу.
Схема роботи такої вежі дуже проста. У самій будівлі розміщувалися насоси, які, у свою чергу, накачували воду з найближчої водойми. Вода наповнювала спеціальні ємності та зберігалася там. Коли паровоз треба було заправити, воду туди спускали.
Вежа зберегла лише свій зовнішній вигляд, всередині неї нічого не залишилося.
Залишився єдиний дірявий бак, в який раніше набирали воду. Як і на насосній станції, все обладнання, яке раніше знаходилося всередині, було вирізане «мисливцями на метал».
Двері в вежу завалені, спеціально для того, щоб ніхто не зміг пробратися і постраждати, але є й такі криворіжці, які примудряються туди потрапити. Вежа в аварійному стані, сходи всередині неї дуже старі і не вселяють довіри.
Цій вежі багато років, і можливо було б гарною ідеєю відновити її як пам’ятник архітектури минулого століття.
Старий кінотеатр
Кінотеатр “Батьківщина” було відкрито у 1950-х роках. У ті часи він став одним із найпопулярніших кінотеатрів у всьому Кривому Розі, але у 1990-х роках кінотеатр припинив своє функціонування. Будівля колишнього кінотеатру простояла порожньою недовгий час. Незабаром у будівлі розмістилося казино, а потім ще не довго пробув будинок молитви.
До особливостей цієї будівлі можна віднести дуже великий підвал.
Внутрішні приміщення колишнього кінотеатру хоч і порожні, але перебувають у пристойному та акуратному стані.
Ця будівля повністю порожня, але її охороняють, тому потрапити туди вкрай складно.
Криворізька Прип’ять
Йдеться про селище Степове, яке було засноване в 1930-х роках як шахтарське поселення. Будинки тут зводили спеціально для робітників шахти “Центральна”. У поселенні було приблизно одинадцять вулиць та приблизно сотня будинків, працював власний будинок культури та навіть було своє профтехучилище.
На початку 2000-х років Степове опинилося в санітарній зоні кар’єру ІнГЗК, який стрімко розширювався. Тому всіх людей, які проживали у селищі, довелося відселити. А всі будинки залишилися стояти порожніми. 2012 року всі будівлі в селищі хотіли знести, але цього не зробили.
Поступово природа бере своє і будівлі, які довгий час стояли порожніми, руйнуються.
У деяких будинках до цього дня лежать речі колишніх мешканців селища, такі як старі фотографії залишки меблів та старого телевізора.
Майже в кожній будівлі покинутого селища можна зайти. Жахливе відчуття з’являєшся від побачених старих речей колишніх мешканців Степового у напіврозвалений п’ятиповерхівках.
Профілакторій
У профілакторії Кривбасрудоремонту колись на все кипіло життя. Для Кривого Рогу в минулі часи підприємство було одним із найголовніших і основних, оскільки роботи в нього було дуже багато. Підприємство займалось ремонтом гірничого обладнання.
Підприємство не вижило під час кризи 1990-х років та припинило свою діяльність. У той нелегкий час на підприємство кількість замовлень різко знижувалася, тому доводилося позбавлятися надлишків. Така сама доля була й у самого профілакторію підприємства. Але сам профілакторій після його закритого ненадовго ожив, завдяки готелю “Україна” який розмістився у будівлі колишнього профілакторію. Через деякий час і готель був закритий. Спортивний корпус разом з басейном не охороняється, а всі інші частини профілакторію закриті та перебувати під наглядом. Можливо, там ще щось збереглося, що в разі реконструкції може ще знадобитися .
Ще один профілакторій
Цей профілакторій належав ЦГЗК. Насправді, на території Кривого Рогу таких об’єктів дуже багато.
Цей профілакторій – лише один із безлічі подібних об’єктів у Кривому Розі. Відрізняє його те, що ЦГЗК досі успішно функціонує, а цей профілакторій давно покинутий. Усередині нього давно не вирує життя, не залишилося якихось речей, меблів та іншого.
Але незважаючи на те, що будівля пустує, металісти її не розібрали, оскільки старий профілакторій перебуватиме під охороною. Але охорона від поступового саморуйнування будівля не врятує, будівлі поступово стають непридатними, на стінах з’являлися водорості, оскільки профілакторій знаходиться на березі Крестівського водосховища. Тому питання безпеки та “мисливців за металом” лше питання часу.
Каскад
“Каскад” був санаторієм-профілакторієм будівельного тресту “Кривбасшахтопрохідка”. Він був зведений на місці дореволюційних відвалів та шахт Тарапаківських копалень. Згодом будівля з профілакторію стала спортивно-оздоровчою базою футбольної команди ”Кривбас”. З 2013 року відбувається демонтаж комплексу.
Медтехніка
Це підприємство почало працювати у 1960-х роках. Сама ж фірма розмістилася в старих будинках ще дореволюційної споруди і проіснувала так до самого закриття, яке відбулося 2002 року.
З початку 2000-х років ці будівлі порожні, після дві з трьох будівель відійшли у приватну власність, а в будівлі, що залишилася, почали збиратися бомжі та наркомани.
Усередині того будинку збереглося трохи радянського інтер’єру, але поступово меблі розтягують бомжі, які там перебувають.
Палац культури Коксохім
Цей палац можна також зарахувати до попередніх об’єктів індустріального минулого Кривбасу. За радянських часів тут часто проводили різноманітні заходи для працівників “Криворіжсталі”.
Але на сьогоднішній день будівля перебуває у жахливому стані, заходити до нього дуже небезпечно, воно аварійне. Біля ПК повністю обвалився дах, виникають пожежі, а мисливці за металом давно вже все цінне винесли.
Будівля ДК Коксохім досі перебуває у власності держави і її неодноразово намагалися продати, але як виявилося сам то ДК перебуває у власності держави, а от підприємство “Криворізький інститут автоматики” до якого воно відноситься за весь час так і не було приватизоване. Тому зараз із ДК і спостерігається така сумна ситуація.
