Криворізький автовокзал знайомий кожному містянину чи туристу, який хоча б раз приїжджав до Кривого Рогу. Будівля автовокзалу з’явилася у Кривому Розі у радянські роки. Він був не лише місцем, звідки криворіжці відправлялися у далеку дорогу чи куди приїжджали гості індустріального міста, а також важливим об’єктом транспортного зв’язку і місцем довгоочікуваних зустрічей. У багатьох криворіжців автовокзал викликає приємні спогади, адже часто тут зустрічали родичів, друзів, коханих. Заглядаючи у сторінки минулого автовокзалу і переглядаючи чорно-білі історичні фото, можна не тільки дізнатися більше про важливі споруди Криворіжжя, а і поринути у ностальгічні спогади. Далі на kryvyi-rih-future.
Заснування автовокзалу та головні факти з історії
Достовірна дата заснування криворізького автовокзалу невідома, але більшість архівних фото і документів свідчать, що він був створений у радянські роки. Розташовується вокзал на вулиці Дніпропетровське шосе, але там він був не завжди. Спочатку автовокзал у Кривому Розі обслуговував пасажирів на площі Визволення і лише наприкінці 70-х років 20-го століття будівлю “перемістили” ближче до виїзду, на Дніпровське шосе.
Дизайн будівлі автовокзалу всередині та ззовні у ті часи відрізнявся від стереотипного уявлення про автостанції. Він не виглядав, як зовсім незвична і яскрава новаторська ідея, але приваблював своєю лаконічністю, простотою і спокійними кольорами в інтер’єрі. Автовокзал користувався популярністю у мешканців Криворіжжя та у гостей міста, адже був зручно розташований на одній із головних вулиць “залізного серця” країни. За рівнем комфортності криворізький автовокзал також став одним із кращим у всьому місті – зручний зал очікування, камери схову, багато магазинів та кіосків поруч. Біля автовокзалу на приїжджаючих завжди чекало таксі, тому із цього місця можна було швидко дістатися до будь-якого району міста. Будівля цього важливого об’єкту транспортної інфраструктури була створена у стилі модерн та саме із цього місця для багатьох починалося знайомство із криворізьким краєм. Цей автовокзал був “транспортним обличчям” міста і кожного дня зустрічав сотні туристів, звідти регулярно відправлялося безліч рейсів та саме сюди поверталися криворіжці із різних поїздок. Однак, на жаль, будівля та зовнішній вигляд автовокзалу згодом змінилися не на краще. Вигляд ззовні та всередині однієї із візитних карток Кривого Рогу викликає змішані почуття.
На чому їздили містяни з криворізького автовокзалу?
Угорські “Ікаруси” стали одними із найпопулярніших автобусів, які перевозили пасажирів з криворізького автовокзалу. У більшості випадків вони були безальтернативними та найпопулярнішими транспортними засобами, на яких здійснювалися міські та приміські перевезення. “Ікаруси”, які мали світло-червоне забарвлення, постачалися до СРСР досить довгий час і часто їх можна було помітити на українських дорогах навіть на початку 2000-х. Лише згодом на заміну їм прийшли комфортабельні автобуси та маршрутки.
Тим, хто бажав їхати з криворізького автовокзалу на таксі, потрібно було немало заплатити за дороге задоволення. Середня заробітна плата криворіжців у 1970-х роках становила приблизно 70 рублів, а для того, щоб на таксі з автовокзалу доїхати до обласного центру, потрібно було віддати одну третину зарплатні. Заощадливі містяни винаходили свої “лайфхаки” та для комфортної поїздки на таксі шукали попутників, і таким чином дорога виходила значно дешевшою. Коштувала поїздка із попутниками на таксі до Дніпропетровська приблизно 3 рублі.
