Напевно, кожен помічав, що усі будинки різні. Будь-який з них відтворює певну епоху, історичний час та історію. Усі вони побудовані у різних стилях, які у свою чергу відображають уявлення архітекторів того чи іншого часу про світ та взагалі думки людей щодо помешкання. Навіть будинки, здавалося б, побудовані за розробками одного й того ж проєкту не схожі між собою. Вони особливі по-своєму: один відрізняється певним оригінальним стилем, інший ховає незабутню, унікальну історію, а деякий пов’язаний з видатною людиною, що у ньому проживала. Після того, як у Кривому Розі віднайшли місця видобутку корисних копалин та залізних руд сюди почало приїжджати багато людей. Місто розбудовувалося шаленими темпами, тому будинків тут вдосталь. Розташовані і досить унікальні об’єкти. Цікавим є «Будинок професури», що безпосередньо пов’язаний із промисловим характером міста. Далі на kryvyi-rih-future.
Необхідність помешкання для науковців
У Кривому Розі пік розбудови припав на першу половину ХХ століття. Потрібно було забезпечити житлом людей, які працювали задля розвитку міста. Першочергово це були робітники на підприємствах, інженери та науковці. «Будинок червоної професури» (так він називався до Другої світової війни) був побудований у 1932 році для працівників Криворізького гірничорудного інституту. Це одна з перших чотириповерхових будівель міста.
Будинок вже своєю назвою дає розуміти, що тут мешкали переважно науковці. Наприклад, однією з видатних особистостей, чиє ім’я написано на дошці поряд зі спорудою, був Удовенко Геннадій Йосипович, Міністр закордонних справ України. Дипломат представляв інтереси нашої країни на міжнародній арені та деякий час навіть був головою ООН. В даному місці проживав Юрій Петрович Сич, відомий криворізький архітектор. Талановитий мешканець робив багато справ для розвитку Кривого Рогу, а також знайомив інших людей з історичною та культурною частиною нашого міста. Він залишив після себе великий художній спадок, куди увійшли замальовки старого міста та дизайнерські роботи.
Стиль та особливості будівлі
Об’єкт був спроєктований архітекторами та підрядниками Харківського Державного інституту промислового містобудування. Вони займалися побудовою таких споруд майже по всій Україні. Схожі помешкання можна часто зустріти і в самому Харкові. Стиль будівлі в Кривому Розі – конструктивізм. Розквіт даного стилю припадає на початок ХХ століття. Він набрав широкого розповсюдження, як у Європі, так і в Радянському Союзі. Притаманні йому особливості можна часто зустріти поглянувши на споруди європейських шкіл та закладів освіти. Деякі дослідники пов’язують конструктивізм з переходом у сучасну еру. Лаконізм, відсутність зайвих деталей, кубічні форми – типові ознаки даного стилю. Такі будівлі стали популярними на усій території Радянського Союзу, адже усе повинно було бути без надлишку та яскравості. Стиль вважався прогресивним та передовим. При створені споруд намагалися використати кожен вільний метр, це дозволяло також уникнути зайвих витрат на будівництво.
Сама будівля має вигляд чотириповерхової цегляної споруди з шістьма під’їздами. Фасад пофарбований у рожево-сірий колір, а форма – у вигляді літери П. «Будинок професури» є повним відображенням етичної та естетичної норми пролетаріату. До 1950-го року опалення у будинку було пічне, проведення централізованого опалення та встановлення газових колонок було здійснено вже після відбудови. Наразі будинок має статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Тут досі проживають мешканці Кривого Рогу.
