Понеділок, 29 Квітня, 2024

Кладовища, що назавжди зникли з мап Кривого Рогу

Кривий Ріг – велике та могутнє місто, промисловий центр України. Воно славиться не лише своїми багатими покладами залізної руди, а й культурними цінностями, пам’ятками природи та унікальною архітектурою. На жаль, у вогні воєн та революцій, а також внаслідок перебудов міста, багато історично значущих місць були назавжди стерті з міської мапи. Серед таких об’єктів були дореволюційні будинки, пам’ятники, заводи та інші об’єкти. А також до об’єктів, що назавжди зникли з мап Кривого Рогу, належать старі цвинтарі, про історію яких слід знати кожному мешканцю міста. Далі на kryvyi-rih-future

Кладовище під водами Карачунівського водосховища

Карачуни – популярне і всім відоме місце. Улюблена локація для заміського відпочинку, усамітнення з природою, риболовлі та велопрогулянки. Але багато відпочиваючих навіть не здогадуються про те, що під водами Карачунівського водосховища ховається цілий цвинтар.

До 1930-х років, до того як у місті розпочали реалізацію проєкту з будівництва водосховища, на його місці знаходилося не одне село:

  • Моїсіївка (Мойсіївка);
  • Карачунівка (Богданівка, спадкоємців Степанових, Бутівське);
  • Андріївка (Настасіївка);
  • Хрущовка;
  • Богоблагодатне (Попівка, Усівка);
  • Володимирівка;
  • Данилівка;
  • Аннівка (Соломинка).

Звичайно ж, на території сіл знаходилися і невеликі цвинтарі, які можна побачити на мапі 1914 року. Усі їх у 1930-х роках поглинула вода Карачунівського водосховища. Деякі рибалки розповідали, коли з водосховища скидали воду, можна було побачити, як над гладдю річки видніються хрести.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1914 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Забутий цвинтар на Чорногорці

Поодинокі старі поховання можна зустріти серед приватного сектору в районі Чорногорки. Вони знаходяться за кілька кілометрів від центру міста.

Точна дата заснування цвинтаря не відома, як і хто там похований. Більш ранніх зображень цвинтаря на мапі ніж 1914 рік немає. Найімовірніше це кладовище колишнього селища Чорногока, яке було засноване у 1850-х роках.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1914 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Могила “Петюні” у приватному секторі Центрально-Міського району

Фото: “Криворізька старовина”

У приватному секторі Центрально-Міського району знаходиться самотня стара могила Токарського Петюні. Поховання 1948 року. За розповідями старожилів, це поховання молодого солдата. Поки була жива його мати, вона постійно відвідувала і доглядала могилу сина.

Слід зазначити, що ця могила знаходиться в районі, де колись розміщувалася старовинна Вознесенська церква 1904 року будівництва. При ній також був цвинтар. Церква була зруйнована у 1934 році, разом з нею зникло з мап Криворіжжя й кладовище.

Цікавим фактом є те, що поховання тут проводилося ще у 1850-х роках. Отже, цвинтар може бути набагато старішим.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1854 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Школа, побудована на кістках

Йдеться про школу №1. Вона знаходиться в Центрально-Міському районі і була побудована на кістках, оскільки перепоховання тут не проводилося.

Зокрема, історичні витоки цього кладовища ведуть у глибину століть. Під школою знаходяться одні з найстаріших поховань, проведених у межах міста. Вони були перенесені на це місце у 1933 році з першого міського цвинтаря, який знаходився на перетині вулиць Олександра Поля (раніше Жовтнева та Базарна) та вулиці Каунаської. Кладовище мало назву – Слобідське. Здебільшого на ньому ховали козаків.

У той період, коли місто було військовим поселенням (1817-1856 роки), були проведені ранні спроби з організації планування міста. Внаслідок чого старовинні могили були перенесені на невелику ділянку, яка знаходилася між школами №20 та №1.

Внаслідок чергового перепланування міста та будівництва школи цвинтар не переносили, хоча міська влада надала всім охочим можливість перенести поховання. Але оскільки цвинтар був дуже старий, то й самих родичів померлих, швидше за все, вже не було в живих. Так могили й лишилися під навчальним закладом.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1854 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Могила першого голови міської ради Кривого Рогу на старому єврейському цвинтарі

Йдеться про Аркадія Яковича Уманського, про того, хто в розпал революції 1917 року наважився обійняти посаду голови міської ради Кривого Рогу від меншовиків. Але як виявилось, поклав він на свої плечі непосильну ношу. Працівники криворізьких копалень були налаштовані вороже, вони хотіли швидких змін та результатів. Крім того, більшість криворіжців були прихильниками Української соціал-демократичної партії. Тому, не пробувши й року на посаді голови, Аркадій Уманський склав із себе повноваження. А вже у 1919 році Уманського було заарештовано і вбито денікінцями. Його тіло було поховано на старому єврейському цвинтарі на вулиці Лермонтова.

Сам єврейський цвинтар знаходився в самому центрі міста. Був повністю знесений десь у середині 20 століття. Могили розікрали місцеві жителі, з надгробних плит було викладено сходи в балку, а на місці цвинтаря розбито сквер жертвам Голодомору.

Його ранні зображення можна побачити на мапі 1914 року.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1914 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Старий цвинтар у районі заводу “Комуніст”

Фото: “Криворізька старовина”

Один зі старовинних цвинтарів Кривого Рогу знаходиться на Гданцівці, в районі колишнього заводу “Комуніст”.

На місці старого цвинтаря збереглася одна могила у вигляді обрубаного дерева. Напис “Дорогому синові та братові”. На момент смерті хлопцеві було 12 років. Він помер у непрості роки радянського терору та Голодомору.

Слід зазначити, що надгробки у вигляді дерев зі зрубаними гілками встановлювали на могилах чоловіків, зі смертю яких обривався рід, а також на могилах матерів, у сім’ї яких померло багато дітей та на могилах бездітних жінок.

Старовинний цвинтар можна побачити на ранніх мапах Криворіжжя, що датуються 1850 роками. Він існував досить довго, перед війною було закрито, а в середині 20 століття у зв’язку з підготовкою майданчика під будівництво механічного цеху заводу “Комуніст” на ділянці старого цвинтаря почали проводити земляні роботи. Перенесення останків не проводилося.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1854 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Кладовище солдатів Вермахту

Ще один забутий цвинтар знаходиться на вулиці Вокзальній. Прямо на ньому збудовані житлові двоповерхові будинки №21 та №31, а також забудова приватного сектору. Як і у випадку з багатьма старовинними міськими цвинтарями, швидше за все, поховання ніхто не переносив (крім тих, де велося будівництво).

А поховані на цьому місці солдати Вермахту. На старій німецькій мапі 1943 року ця місцевість позначена як “helden friedhof”, що означає цвинтар героїв.

Деякі старожили стали свідками того, як у 1950-х роках через дорогу від будинків прокладали труби, і там знайшли неймовірну кількість кісток, зброї, нагород та екіпірування.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1943 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Кривий Ріг дуже старе місто з багатою історією. У списку представлені далеко не всі поховання, які назавжди зникли з мап міста. У центрі міста під товщею землі таїться ще багато загадок.

Наприклад, ще одним із ранніх цвинтарів, які були помічені на старих мапах Кривого Рогу, є поховання на Змичці (вулиця Купріна). У 21 столітті на місці цвинтаря розбито сквер, а довкола нього знаходиться приватний сектор. Кладовище було доволі великих розмірів ще в середині 19 століття.

Фото oldmaps: Кривий Ріг 1854 рік
Фото oldmaps: Кривий Ріг 2024 рік

Старовинні цвинтарі Кривого Рогу – невіддільна частина його історії та пам’ять про тих людей, які зробили свій внесок у розвиток міста та його культуру. Кожне старовинне поховання, вцілілий надгробний камінь, кожна могила розповідає свою унікальну історію. Цвинтарі, як і багато інших об’єктів міської архітектури, є історичною спадщиною. Такі місця – це справжні архіви минулого, які зберігають пам’ять тих, хто давно покинув цей світ, але залишив нам свій слід. Вони таять великі таємниці та історичні долі, розкриття яких дозволить нам краще зрозуміти історію та культуру нашого міста та його мешканців.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.