Перші автобуси у Кривому Розі почали курсувати у 1932 році, коли місто активно відновлювалося після воєнних руйнувань. На початковому етапі це були старі моделі, які залишилися в місті після війни, або отримані з інших регіонів. Перші маршрути з’єднували промислові зони з житловими кварталами, адже Кривий Ріг, як великий промисловий центр, потребував ефективного транспортного сполучення для робітників. Далі на kryvyi-rih-future.
Історія перших автобусів
Криворізькі автобуси, як частина міського транспорту, мають свою історію, що налічує десятки років.
Історія перших автобусів у Кривому Розі почалася після Першої світової війни, коли місто активно відбудовувалося. Транспортна інфраструктура була вкрай обмеженою, і автобуси стали одним із перших кроків до модернізації перевезень.
Тоді було вирішено придбати три автобуси з необхідних двадцяти шести, проте фінансові труднощі завадили здійснити це відразу. У липні 1931 року міськрада виділила 100 тисяч карбованців на придбання двох автобусів, і вже тоді було затверджено перші маршрути.
У грудні 1933 року міська рада ухвалила рішення збільшити кількість комунальних автобусів на п’ять одиниць, довівши їхній парк до тринадцяти.
До 1934 року власні автобусні парки мали такі підприємства, як «Криворіжсталь», трест «Руда» та кілька великих рудників. Загалом кількість автобусів у місті зросла до тридцяти одиниць.
До кінця 1936 року автобусний парк міста поповнився ще одним автобусом.
Подальший розвиток автобусного транспорту припав на 1960–1970 роки, коли Кривий Ріг переживав період активної забудови та збільшення населення. Зростання потреб у перевезеннях призвело до збільшення автобусного парку та організації нових маршрутів, які почали з’єднувати віддалені райони міста.
У 2000-х роках відбулися значні зміни в автобусному парку, оскільки місто почало використовувати нові типи автобусів, а також з’явилася тенденція до оновлення інфраструктури зупинок і станцій. Проте на деяких маршрутах Кривого Рогу все ще можна зустріти старі моделі. Більшість маршрутів вже обслуговують новіші автобуси, що відповідають сучасним вимогам комфорту й екологічності.
Автобуси стали символом змін у транспортній системі Кривого Рогу, значно покращивши мобільність місцевих жителів та сприяючи економічному розвитку міста.
У 2025 році автобусний транспорт у Кривому Розі залишається важливою частиною громадського перевезення, хоча й зазнає конкуренції з боку інших видів транспорту, таких як маршрутні таксі та тролейбуси. Еволюція автобусного парку триває, і міська влада все більше уваги приділяє екологічним рішенням, зокрема впровадженню електробусів і модернізації теперішнього автопарку.
Розвиток автобусних маршрутів
Перші маршрути були від центру міста до рудника імені Леніна (тепер — шахта «Тернівська») та від міста до станції Довгинцеве. Однак реальні перевезення розпочалися лише у 1932 році, коли було придбано третій автобус. Ще п’ять кузовів залишалися без шасі у гаражі комунгоспу. Місткість перших автобусів становила 18 та 22 пасажири.
Проте до початку Другої світової війни автобусний рух в місті залишався непостійним. Часто транспорт знімали з маршрутів для інших цілей, і заміна автобусів стала звичною практикою. Крім того, водії та кондуктори іноді виявляли неповагу до пасажирів, а зупинки не мали належного облаштування, без приміщень для очікування чи лавок.
Попри впровадження нових маршрутів, розклад руху автобусів залишався нерегулярним, особливо це стосувалося відомчого транспорту Криворізького металургійного заводу та тресту «Руда».
У 1936 році з’явилися рейси, що сполучали площу Леніна з піонерськими таборами поблизу військового містечка. Того ж року, 1 листопада, було відкрито ще один маршрут: площа Леніна — районна лікарня.
Автобусні перевезення також здійснювалися за маршрутами Довгинцеве – місто, місто – рудник імені Орджонікідзе.
До початку Другої світової війни автобусний рух в місті залишався непостійним. Часто транспорт знімали з маршрутів для інших цілей, і заміна автобусів стала звичною практикою. Крім того, водії та кондуктори іноді виявляли неповагу до пасажирів, а зупинки не мали належного облаштування, без приміщень для очікування чи лавок.
У 1954-1955 роках почали налагоджувати регулярні маршрути у Дніпро та Запоріжжя.
Автобуси радянського виробництва
Автобуси радянського виробництва стали основними транспортними засобами в Україні, зокрема в Кривому Розі, після їх випуску на початку середини 20 століття. Вони мали високий рівень надійності, простоти в експлуатації та обслуговуванні, що дозволяло використовувати їх у великій кількості на міських маршрутах.
Одними з перших автобусів, які почали використовуватись в Україні, зокрема, у Кривому Розі, були моделі ЗІС-8 та ЗІС-16.
З часом почали з’являтися більш удосконалені автобуси, які ставали основним видом громадського транспорту в багатьох містах СРСР. Ці автобуси відрізнялися комфортністю та здатністю перевозити велику кількість пасажирів, і використовувалися для довгих міжміських рейсів, а також для міського транспорту.
Проте всі ці автобуси мали деякі недоліки, зокрема проблему з обслуговуванням в умовах зимового періоду та старінням конструкцій. Однак навіть через десятиліття після їх виробництва ці автобуси залишалися у використанні на багатьох маршрутах.