Понад дев’яносто років тому у Кривому Розі будівлю на вулиці Першотравневій назвали «Домом Червоної професури». Далі на kryvyi-rih-future.
Будинок став символом радянського модернізму та втіленням ідеї житла для наукової та культурної еліти. Масивна форма, геометричні лінії й стриманий декор надають споруді вигляд, характерний для конструктивізму.
Історичний шлях «Будинку професури»: від заснування до сучасності
«Будинок Червоної професури» — одна з найпомітніших історичних будівель Кривого Рогу, що розташована в самому серці міста на вулиці Першотравневій, 11.
Цей будинок став не лише архітектурною візитівкою епохи, а й свідком важливих етапів у розвитку міста.
Назва будинку — «Червона професура» — походить від його перших мешканців: викладачів, інженерів, працівників радянських установ, які вважали інтелігенцією цієї нової соціалістичної епохи. Будівля мала на меті не тільки забезпечувати життєдіяльність фахівців, а й стати осередком культури й освіти, що мало символізувати перехід до «нового суспільства». У квартирних секціях передбачені просторі кімнати, балкони, сучасні на той час комунальні зручності.
У радянські часи такі будівлі вважалися престижними — це був показник довіри до людини з боку влади. Архітектурно будинок вирізнявся не тільки високою формою, а й функціональністю: великими вікнами, широкими під’їздами, внутрішніми дворами для дітей. Будівлю було зведено з урахуванням нових технологій 1930-х років — залізобетонні перекриття, централізоване опалення та водопостачання, що тоді вважалося ознакою справжнього комфорту.
З плином часу будинок пережив чимало історичних подій: Другу світову війну, повоєнну відбудову, зміну поколінь мешканців. У післявоєнні роки будинок залишився житловим об’єктом, а з роками отримав статус історичної пам’ятки місцевого значення. Хоча зовнішній вигляд частково змінився через його ремонт, загальна архітектурна композиція збереглася.
Сучасний «Будинок Червоної професури» — це об’єкт, який зберігає пам’ять про ціле покоління інтелігенції Кривого Рогу, про архітектурні ідеї радянського модернізму та про епоху, яка залишила складну, але важливу спадщину.
Архітектурні особливості: стиль і конструкція
Проєкт будівлі розробив відомий архітектор Юрій Сич, який також проживав і працював у цьому будинку. Будівля відзначається своєю архітектурною цінністю та є однією з понад п’ятдесяти пам’яток архітектури в історичній частині Кривого Рогу.
Архітектурний стиль «Будинку професури» — конструктивізм, який набув популярності на початку 20 століття як у Європі, так і в Радянському Союзі. Цей напрямок пов’язують із переходом до сучасної ери, адже йому властиві лаконічність, прості геометричні форми та відсутність зайвих декоративних елементів. Подібні споруди часто можна зустріти серед європейських шкіл і навчальних закладів. У СРСР конструктивізм вважався передовим і прогресивним стилем, що відповідав ідеалам пролетаріату.
Функціональність була його ключовою рисою — кожен квадратний метр використовували максимально ефективно, що дозволяло зменшити витрати на будівництво.
Будівля «Будинку професури» має чотири поверхи, шість під’їздів і зведена з цегли. Фасад пофарбований у рожево-сірі відтінки, а сам будинок має П-подібну форму. Він є яскравим прикладом архітектурних ідеалів пролетаріату, поєднуючи практичність із характерною для того часу естетикою.
Міфи та історії про «Будинок професури», які знають тільки місцеві
Навколо «Будинку Червоної професури» у Кривому Розі побутує чимало легенд і цікавих розповідей, які передаються з вуст у вуста вже не одне покоління. Однією з найпоширеніших історій є чутки про підземні ходи, які нібито з’єднували будівлю з іншими стратегічними об’єктами в центрі міста. Мешканці розповідають про таємничі кімнати, зачинені ще з радянських часів, двері до яких більше ніхто не відкривав. Інші ж згадують, що саме в цьому будинку часто жили не просто викладачі, а люди, які мали особливий вплив у місті — інтелектуали, ідеологи, навіть представники НКВС.
У роки війни будівля могла бути укриттям для підпільників.
Ці перекази, хоча не завжди підтверджені документально, створюють особливу атмосферу навколо будинку, роблячи його частиною живої міської пам’яті.
Відродження історичної спадщини: значення «Будинку професури» у сучасному Кривому Розі
Протягом своєї історії «Будинок професури» пережив чимало змін. За часів радянської влади він перебував у державній власності та використовувався для освітніх цілей. З набуттям Україною незалежності будівлю визнали частиною культурної спадщини регіону, що вимагало її збереження та реставрації. Однак, через нестачу фінансування та уваги з боку місцевої влади, будинок довгий час занепадав, викликаючи занепокоєння серед жителів та істориків.
У «Будинку професури» мешкають звичайні люди, і назвати його номенклатурним складно. На жаль, можливості зробити цю споруду частиною історії міста залишаються не реалізованими. Ідея створення тут експозиції, яка б могла нагадувати про роль будинку та його мешканців у розвитку освіти й науки Кривого Рогу, поки що не отримує підтримки з боку міської влади.
Джерела:
- https://rudana.com.ua/videos/kryvyy-rig-istorychnyy-chomu-dim-u-centri-mista-nazyvayut-budynkom-chervonoyi-profesury
- https://history.1kr.ua/publication/107?utm_source=chatgpt.com
- https://krivrog.com/budinok-profesuri-istoriya-ta-suchasnist-budivli-krivogo-rogu#:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80