Щодня проходячи повз міські об’єкти, криворіжці, не замислюються про те, що об’єкт був збудований у 19-20 століттях. У Кривому Розі збереглася дуже мала кількість історичних об’єктів, навіть у його найстарішій частині. Багато споруд було зруйновано ще в довоєнний період, деякі будівлі зруйнували під час війни і після не відновили. У 21 столітті деякі міські старовинні об’єкти також були знесенні. Багато криворіжців навіть не уявляють які раніше найкрасивіші архітектурні споруди знаходилися на вулицях Кривого Рогу. Далі на kryvyi-rih-future.com.ua.
У період 19-20 століть Кривий Ріг поступово забудовувався. Будували невеликі будинки з цегли від одного до трьох поверхів. Такий стиль будівництва у Кривому Розі отримав назву “цегляний”. У старому місті можна зустріти не одну стару архітектурну споруду, побудовану в “цегляному” стилі. У Кривому Розі зводили будинки і в стилі модерн.
У 19-20 століттях якість будівництва була на дуже високому рівні. Саме тому деякі старовинні архітектурні споруди дуже добре збереглися в первозданному вигляді. Побачити історичні архітектурні споруди можна у старій частині Кривого Рогу, на перших вулицях, а також у старих рудничних селищах: Шамкове, Ростковське та інші.
Перший храм Кривого Рогу
Перший храм, який було збудовано ще у містечку Кривий Ріг, було виконано з дерева. Його звели по вулиці Свято-Миколаївській у 1761 році. Коли до Кривого Рогу прийшли кримські татари, вони спалили вщент храм. Його вдалося відновити лише у 1862 році. Тоді храм збудували абсолютно новий і вже з каменю. Але у 1934 році його знову спробували зруйнувати. Була здійснена спроба підірвати храм, але його фундамент був дуже міцним, і церкву повністю зруйнувати не вдалося.
Це був хрестово-купольний храм із коротким перехрестям та одноярусную дзвіницею над притвором. Висота дзвіниці з хрестом досягала 30 метрів, лазні купола – 28 метрів, довжина храму – близько 30 метрів. Інтер’єр храму, за спогадами старожилів, був пишним, іконостас – позолочений. За одними з даних, ікони, що знаходилися у Свято-Миколаївському храмі, були скинуті до міські шахти співробітниками НКВС.
У давнину на церковні таїнства були такі розцінки:
- вінчання – 20 копійок;
- відспівування – 20 копійок;
- відспівування дитини – 6 копійок;
- молитва за здоров’я – 4 копійки.
Про це пише Олег Кратюк в історичній спільноті “Криворізька старовина”.
У 2016 році в ході реконструкції скверу по вулиці Свято-Миколаївська було знайдено залишки того самого уцілілого фундаменту храму.
Криворізьке комерційне училище
Криворізьке комерційне училище було засноване 1908 року по вулиці Глінки. Ініціаторами створення училища виступили:
- Роговський М. А., який був директором-розпорядником відділення “Анонімного товариства Криворізьких залізних руд”;
- Павлов І. І., який був директором Донецької копальні;
- Херсонська промислова біржа.
Станом на 1910 рік в училищі отримували освіту 150 хлопців та 59 дівчат. Будівля профункціонувала як комерційне училище до 1922 року. Після чого у будівлі була створена:
- у 1923 році соціально-економічна школа;
- у 1925 році школу реорганізували на торгово-промислову школу;
- у 1927 році навчальний заклад став кооперативно-промисловою школою.
Навчальний заклад проіснував до 1929 року. Будівлю було збудовано у стилі модерн. У 1971 році будівлю було знесено.
Азовсько-Донський Комерційний Банк
У 1904 році до збудованої будівлі по вулиці Свято-Миколаївській в’їхав Азовсько-Донський Комерційний Банк. Двоповерхову будівлю зводили спеціально для банку. Будівля була виконана у класичному стилі з деякими елементами ренесансу. Такі елементи у 19-20 столітті були загальноприйнятими під час будівництва банків. Їх чітко можна побачити в таких архітектурних деталях як:
- рустування першого поверху;
- аркова форма вікон другого поверху;
- два ризаліти, у верхній частині яких були балкони, обрамлені напівколонами.
У 1904 році завідувачем Криворізького відділення Азовсько-Донського Комерційного банку став Гольдштейн П.М., який мав право першого підпису. Другий підпис був у Луцького С. Г., який за сумісництвом був ще й скарбником при Криворізьких Громадських Зборах, а в 1909 році, коли відкрилося в Кривому Розі агентство Санкт-Петербурзького Міжнародного Комерційного банку, працював у ньому керуючим. Про ці історичні відомості повідомляють на сайті shukach.com.
Первісний вид банку не зберігся. Будівлю було перебудовано. У 21 столітті у будівлі колишнього банку знаходяться різні магазини.
Велика Хоральна синагога
Хоральну синагогу у Кривому Розі збудували на вулиці Синагогальній (сучасна вулиця Каунаська) у 1899 році. Будівництво синагоги припало саме на бурхливий розвиток міста, і якраз на той час, коли набула чинності скасування заборони на будівництво двоповерхових будинків у містечках. Тож синагогу у Кривому Розі будували двоповерхову. У 19 столітті таке будівництво обійшлося приблизно 300 тисяч рублів сріблом, тільки фасад і 200 тисяч рублів сріблом його оздоблення. Гроші на будівництво синагоги збирало все містечко. Внутрішнє приміщення синагоги було дуже вишуканим, величним та багатим. Будівлю було зведено у стилі пізнього бароко. Це місце стало справжнім центром культурного та соціального життя євреїв у Кривому Розі. У 1928 році синагогу трансформували в Будинок єврейської культури. Тут почали проводити зустрічі, виступати різні колективи, показувати фільми та інше. У 1936 році будівлю синагоги було передано криворізькому аероклубу. Під час війни старовинна синагога була зруйнована. На її фундаменті у 21 столітті стоїть житловий будинок №3.
Втрачена дореволюційна архітектура
У Кривому Розі збереглася невелика кількість дореволюційних архітектурних об’єктів. Криворіжці можуть дізнатися про старовинні будинки, які в 19-20 століттях знаходилися по сусідству з їхнім будинком або на місці їхнього будинку, на вулиці де вони живуть, лише подивившись на фото.
Дуже велика кількість величних дореволюційних споруд Кривого Рогу була зруйнована. У давнину, коли майже кожна будівля в місті була виконана в цегляному та інших стилях, ніхто навіть не замислювався, що колись ці споруди будуть представляє з себе не аби яку історичну цінність. Іх без роздумів зносили, перебудовували, багато архітектури було втрачено під час війн. Дехто чинив з історичними пам’ятками дуже безглузді речі, як з будинком видатного дворянина Федора Мершавцева. Гості, відвідавши старе місто можуть побачити деяку вцілілий дореволюційну архітектуру:
- будівля колишнього “Товариства Взаємного Кредиту” 1908 року – проспект Поштовий, 35;
- двоповерховий житловий будинок №56, 1910 року – вулиця Свято-Миколаївська;
- будівля єпархії кінця 19 століття – початку 20 століття – вулиця Церковна;
- будівля колишньої жіночої гімназії Варвари Головченко, 1908 року – вулиця Церковна;
- будинок Нагнійного, в якому на початку 20 століття проводили Громадські Збори, 1900 року – вулиця Свято-Миколаївська, 64;
- будинок Корнілова, 1868 року – вулиця Свято-Миколаївська, 54;
- будівля Свято-Миколаївського храму, 1898 року – вулиця Першотравнева.
