Середа, 17 Серпня, 2022

У минуле на громадському транспорті: як криворіжці пересувалися містом у давнину? 

Велике місто неможливо уявити без громадського транспорту – це одна із базових потреб городян, які постійно пересуваються з одного куточка міста в інший та їздять у справах. Декілька століть тому на вулицях Кривого Рогу не було автобусів, але у 18-19 століттях тут працювало близько тисячі візників, які стали невід’ємною частиною міського життя. Потім їх замінили знамениті криворізькі трамваї та тролейбуси. Розвиток громадського транспорту у Кривому Розі був доволі стрімким і відповідав бурхливому руху індустріального міста. Далі на kryvyi-rih-future.

Тяжкі будні візників на Криворіжжі

Як і будь-яке інше велике українське місто, Кривий Ріг у 19-му столітті не міг існувати без транспортних засобів. Перевезенням містян із одного району міста в інший займалися візники, які у своїй більшості були селянами та приїхали на Криворіжжя на заробітки. Їх трудові будні справді можна було назвати пекельними – вони працювали від 15 до 20 годин на добу, вихідних у них майже не було, а той невеликий проміжок часу, який відводився їм на сон, вони проводили у брудних казармах. Спати візники лягали навіть не роздягаючись, щоб встигнути вчасно вийти на роботу. Звісно, у ті роки і за таких умов праці мови про відпустки та лікарняні мови взагалі не йшлося, стан здоров’я візників нікого не хвилював, тому на цій посаді довго не затримувались. 

Платоспроможність клієнтів візники визначали по одягу мешканців міста. Заможних криворіжців возили “лихачі” – це тогочасне “таксі” преміум-класу. Зокрема, лихачі працювали на вулиці Поштовій у Кривому Розі, де було багато відомих культурних закладів та ресторанів. Однак на Криворіжжі такого “престижного” транспорту було мало, найчастіше криворіжці їздили у одноконних екіпажах по тарифу 1 копійка за хвилину. 

Завершення епохи візників

Переломним моментом в історії криворізького транспорту став початок 20-го століття. У візників почали з’являтися конкуренти, які їх дуже лякали, але скоро працівники одноконних екіпажів зрозуміли, що розвиток громадського транспорту допоможе їм отримати кращу роботу.

Перед тим, як у 1933 році у Кривому Розі розпочалося будівництво трамвайних ліній, на вулицях міста їздили екіпажі, які тягнули по двоє коней. У такому транспорті могло розміщуватися більше осіб, а коштували вони значно дешевше, ніж поїздка на незручних одноконних повозках.

2 січня 1935 року у Кривому Розі був розпочатий трамвайних рух. Цікавий факт, що вже на перших трамваях почали з’являтися рекламні оголошення. Загальна протяжність трамвайних ліній на Криворіжжі тоді складала усього 7 кілометрів, але такий вид транспорту викликав справжній ажіотаж у містян і користувався неабиякою популярністю. Перші трамваї прямували від вулиці Леніна до Соцміста через проспект Металургів. У 1939 році загальна протяжність трамвайних ліній у Кривому Розі складала вже 22 кілометри. Трамваї були не лише зручним громадським транспортом, але і додавали індустріальному місту мальовничості та затишку. Тролейбус став транспортом, який пізніше за будь-який інший з’явився на криворізьких вулицях. Роком їх заснування на території міста вважають 1950–ті. Спочатку їх головною задачею було перевезення працівників шахт від житлових районів до місця роботи. Перші тролейбуси були дуже далекими від комфортних умов – проходи у салоні були дуже вузькими, місць на всіх пасажирів не вистачало, а також були відсутні зупинки, де люди могли очікувати на транспорт. Однак поява тролейбусів стала дуже прогресивним рішенням, адже саме з того моменту громадський транспорт у Кривому Розі почав модернізуватися та удосконалюватися.  

Latest Posts

.