Середа, 17 Серпня, 2022

Дирижабль для освітлення ІнГЗК

У різні періоди на криворізьких підприємствах застосовувалися найрізноманітніші технології та інновації для того, щоб досягти більшого успіху, полегшити працю працівників, збільшити обсяги виробництва та інше. Але мало хто з мешканців Кривого Рогу пам’ятає, як і для чого, Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат запускав над своїм кар’єром величезний дирижабль. Далі на  kryvyi-rih-future.com.ua.

ІнГЗК

На початку 1960-х років із радянських засобів масової інформації стало відомо, що у місті Кривий Ріг будують ще один гірничо-збагачувальний комбінат у районі Інгульця. Комбінат збудували у 1960-х роках на базі багатого родовища залізистих кварцитів. У 1965 році було введено в експлуатацію першу чергу комбінаті. На момент відкриття її потужність з видобутку залізняку становила 7,2 мільйонів тонн. А потужності при виробництві залізорудного концентрату із вмістом заліза понад 64% становило 3,05 мільйонів тонн. Практично через десять років ІнГЗК запустив останню третю чергу.

У підприємство ІнГЗК входить:

  • дробарка;
  • збагачувальна фабрика;
  • корпус флотації;
  • залізничний цех;
  • цех технологічного автотранспорту;
  • автотранспортний цех;
  • цех технологічного водопостачання та шламового господарства;
  • допоміжні цехи;
  • кар’єр.

У 21 столітті ІнГЗК є одним із успішних гірничо-збагачувальних підприємств. Протягом усієї своєї діяльності підприємство регулярно модернізувало гірничу техніку, застосовує нові технології та інноваційні рішення.

Крім цього, кар’єр ІнГЗК у 21 столітті є найбільшим кар’єром у Європі. Його глибина сягає понад 400 метрів. Проектна потужність складає 500-600 метрів. За розрахунками у кар’єрі вистачить запасів залізної руди ще до 2050 року.

Інноваційні технології 20 століття

Фото зі спільноти “Криворізька старовина”.

За багато років діяльності на ІнГЗК відбувалося безліч цікавих речей. Але одна історія є такою фантастичною, що в неї з першого разу важко повірити. Ця історія відбулася в кар’єрі ІнГЗК у середині 1960-х років. Її розповів колишній старший диспетчер гірничо-збагачувального комбінату – Віталій Захарченко. Про це пишуть на офіційному сайті Метінвесту.

Як відомо, видобуток у кар’єрі йде і вдень, і вночі. Але у 20 столітті робота у нічний час була ускладнена через відсутність достатньої кількості освітлення. Тому керівництво Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату вирішило придбати повітряну кулю. Повітряна куля була розміром як дирижабль. Його довжина сягала п’яти метрів, а діаметр був два метри.

Для того, щоб освітлити кар’єр, повітряну кулю прикріпили тросом до автомобіля ГАЗ. До нього прикріпили дуже потужні лампи. Кулю почали піднімати над кар’єром рано-вранці – о 07:00 годині. Але в цей момент над кар’єром піднявся справжній буревій. Трос, який з’єднував дирижабль з автотранспортом, обірвало. Повітряна куля піднялася високо над кар’єром. Вона зачепила і обірвав усю повітряну електролінію, тож усі освітлювальні прилади впали.

Фото зі спільноти “Криворізька старовина”.

Дирижабль прямував у бік села Радевичеве. Там він трохи опустився ближче до землі, де зачепив воз і перевернув його. Дирижабль на потоці вітру понесло далі у бік Каховки. Дорогою він зачепив ще одну електролінію потужністю 154 кВт. Через це було знеструмлено весь Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат.

Трос, яким повітряну кулю прив’язували до ГАЗу, перегорів. Дирижабль піднявся ще вище в небо і попрямував у бік Чорного моря.

У 1960-х після цього інциденту з керівництвом комбінату зв’язалася Москва. Тоді у керівництва запитували чи немає якихось військових секретів на борту дирижабля, оскільки куля почала летіти у напрямку  Туреччини. Для вирішення цієї проблеми було відправлено винищувачі. Вони збили дирижабль, що “втік” з кар’єру. Такі інновації в середині 20 століття мало не спричинили міжнародний скандал.

У 21 столітті дирижаблі давно не використовують для таких цілей. На зміну їм прийшли нові, сучасні та безпечні інноваційні технології.

Latest Posts

.