На території Кривого Рогу в дореволюційний період налічувалося близько 11 різних храмів, церков, а також молитовних будинків. Але з приходом Радянського Союзу релігія почала звідусіль зникати. Якісь церкви та храми були зачинені, а якісь зруйновані. Але криворіжці в той час вірили та сподівалися, що релігія повернеться до їхнього міста та храми будуть знову працювати. У статті буде викладено історію одного з храмів, що знаходилися на території Кривого Рогу – храму Олександра Невського. Далі на kryvyi-rih-future.
Виникнення храму
Коли на території Кривого Рогу з’явилася залізнична станція Довгинцево, люди, які проживали і працювали там, вимагали свій молитовний будинок. Невдовзі 1898-му році на Довгинцево було побудовано цілий храм. Назву йому дали на честь Олександра Невського.
Храм мав хрестово-купольну форму, була асида, а над притвором розташовувалася дзвіниця. Завдяки формі куполу внутрішнє приміщення храму здавалося більше, ніж насправді.
У дореволюційний час про храм А. Невського дбав відомий на той час у Криворізькому регіоні інженер Мухін В. Г. Храму вдалося пережити революцію і залишитися цілим, але з приходом радянської влади стало набагато складніше.
Початок 1920-х років
Як відомо з приходом радянської влади, велася пропаганда, націлена проти релігії. Така пропаганда якраз припала на 1920-ті та 1930-ті роки. Тоді навіть випускалися антирелігійні видання, наприклад “Безбожник” та багато інших. Мета була одна – це боротьба проти релігії, боротьба за соціалізм.
На цей час на території Кривого Рогу почали руйнувати храми. Було знищено такі як Миколаївський храм, Вознесенський та інші. Храм Олександра Невського простояв до 1929 року. Тоді в храмі налічувалося близько 519 парафіян. Але з роками через радянську антирелігійну пропаганду кількість парафіян почала поступово зменшуватися, і до 1931 року їх уже налічувалося двадцять шість осіб. Відповідно така мала кількість криворіжців просто не могла подбати про належний стан церкви та захистити від нападок радянської влади.
Тому в храмі було ухвалено рішення про саморозпуск. Але будівлю храму не зруйнували, вона не стояла порожньою, там незабаром відкрили спортзал, який функціонував до 1941-го року, доки не почалася війна.
Коли фашисти захопили Кривий Ріг, вони вирішили не перешкоджати релігійній діяльності. Німці розраховували на те, що зможуть таким чином отримати симпатію криворіжців, які були віруючими, але з цього нічого не вийшло.
У помешкання знову повернувся храм і продовжив своє функціонування. Працював він навіть після звільнення Кривого Рогу 1944-го року.
Коли до влади прийшов Сталін, ставлення до релігії та церкви трохи змінилося. Церкви, храми та молитовні будинки не поспішали закривати як раніше робили попередники. Так було доки не прийшов до влади Микита Хрущов.
Період Хрущова
Знову зі зміною влади змінилося ставлення до релігії. З церков та храмів гнали криворіжців і закривали їх. Відмінністю від періоду 1920-х -1930-х років було те, що священнослужителів не відправляли до таборів і не вбивали.
У 1960-му році шахтне керівництво подало звернення до влади Кривого Рогу, в якому виклали вимогу повернути будівлю храму на баланс шахти, оскільки робітники підприємства потребували спортивної зали, а будівля храму ще з довоєнного періоду перебувала на балансі їхньої шахти.
Вимогу від керівництва шахти було підтримано вищими інстанціями, а церковній громаді було вказано шукати нове приміщення. Але тоді отримати нову будівлю для храму стало неможливим, священнослужитель Борис Марко, який служив там із 1956-го року, перейшов до іншого храму, після чого віруючим так само довелося змінити храм. Незадовго було ліквідовано і на папері громаду, через те, що вона мала “приміщення для молитовних цілей”.
У період Хрущова було дуже поширене релігію замінювати наукою та просвітництвом. Усіх священиків у цей період намагалися дискредитувати, а цим завданням у Дніпропетровській області займався Яків Дніпровський, який обіймав посаду уповноваженого у справах РПЦ.
Тобто будівлю храму Олександра Невського відібрали у громади більше не через те, що вона була необхідна як спортивний зал працівникам шахти, а тому тому що було необхідно ліквідувати все, що пов’язано з релігією, знаючи те, що громада не зможе взяти в оренду будинок під новий храм .
Як спортзал будівля колишнього храму, що значиться на балансі шахти, проіснувала до 1964-го року, після чого була зруйнована.
Що зараз перебувати на місці колишнього храму?
Після розпаду СРСР з приходом незалежності релігія почала поступово повертатися в життя криворіжців. Можна було відновлювати храми, церкви та молитовні будинки. Але тепер виникла інша проблема. Місце де раніше знаходився храм Олександра Невського потрапило в зону обвалення, і відповідно відновлювати церкву на цьому місці вже було просто неможливо.
Тоді громада вирішила зробити на тому місці храм просто неба. На місце колишнього храму принесли мінімум речей, які були необхідні для богослужіння і освятили дане місце. До цього дня територія ніяк не огороджена і ніким не охороняється.
Знайти дане місце не складе особливих труднощів. Там усе просто облаштовано, і побачивши це можна згадати історію виникнення християнства. Адже в минулі часи люди не мали храмів, вони молилися таємно і все це в основному відбувалося просто неба.
Дана територія досить небезпечна, оскільки обвали, що знаходяться від неї всього за двісті метрів, тому обвал може статися будь-якої хвилини.
Перевтілення
Дуже цікавим є той факт, що у Кривому Розі наразі існує церква імені Олександра Невського. Адреса її місцезнаходження вулиця Сільськогосподарська, 10. Це, звичайно, далеко, від місцезнаходження старовинного храму, та й новий храм не має абсолютно ніякої схожості з її попередником.
