Електроенергія — це не просто комфорт у домі чи світло вдень. Для Кривого Рогу, для великої промисловості регіону, для гірничо-металургійного кластера цей ресурс — фундамент, на якому тримається виробничий потенціал, соціальна стабільність та економічна життєздатність. У цьому контексті теплові електростанції (ТЕС) Криворізького регіону — головні гравці енергетики. Далі на kryvyi-rih-future.
Криворізька ТЕС — головне джерело електрики для промисловості

Криворізька ТЕС — одна з найбільших теплових електростанцій України.
Станція розташована неподалік від міста Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області. Її будівництво стартувало у 1961 році; перший енергоблок увімкнули 1 липня 1965 року, а завершення — запуском 10-го блоку — відбулося 22 грудня 1973 року.
Станом на 2021 рік станція має такі блоки й компоненти:
- 1 блок — 315 МВт (котел П-50 і турбіна К-315-240-2)
- 3 блоки по 300 МВт (№2–4, з котлами П-50 і турбінами К-300-240-2)
- 2 блоки по 282 МВт (№5, №8) — з котлами ТПП-210А
- 1 блок 300 МВт №10 (ТПП-210А і турбіна К-300-240-2)
Коли усі блоки працювали, загальна проєктна потужність сягала 3000 МВт, але на практиці деякі блоки виведені з експлуатації чи законсервовані через зношеність або відсутність палива.
Для промисловості Кривого Рогу, а саме для прокатних цехів, металургійних комплексів, шахт, збагачувальних фабрик, близькість великої ТЕС — важлива перевага. Після генерації електроенергія подається на середні та високі напруги (150 кВ, 330 кВ), що забезпечує зручне підключення до магістральних ліній.
Крім того, станція паралельно виробляє теплову енергію (для опалення і гарячої води) для навколишніх населених пунктів, беручи на себе частину функцій ТЕЦ (теплоелектроцентраль). Як зазначається в інвестиційній програмі Зеленодольської громади, серед завдань Криворізької ТЕС — виробництво і постачання теплової енергії.
Отже, для регіону ця ТЕС — не просто генератор, а системний енергетичний вузол, що поєднує електричні й теплові компоненти й забезпечує промисловим споживачам надійну базу.
Під час війни та відключень: як станції витримують навантаження?

У мирний час балансування мережі — це складна, але відпрацьована задача. Але під час війни, коли під загрозою перебуває інфраструктура, логістика, постачання палива — навіть робота великих ТЕС ставиться під великий тиск.
Основне паливо для Криворізької ТЕС — вугілля марки «Т» (тобто газове або блокове вугілля), резервне — мазут і газ. Через війну та блокади шляхів постачання з деяких вугільних районів держава й компанії стикаються з дефіцитом. Наприклад, в одному з випадків станція припинила роботу «на накопичення запасів» через відсутність достатньої кількості вугілля на складах.
У такі моменти станція може працювати лише з одним блоком або вимикатися повністю, поки не накопичить запасів.
Під час відключень або пікового навантаження ТЕС виступає як резервна чи компенсаторна станція. Коли інші генератори знижують виробництво або перебувають на ремонті, блоки Криворізької ТЕС можуть бути підключені до мережі за командою диспетчерської системи «Укренерго». Так, один із блоків вводили для компенсації дефіциту електроенергії в певний день.
Однак такі стресові режими призводять до масштабного зносу обладнання, пусків і зупинок, частих змін навантаження — все це негативно впливає на ресурс котлів, турбін, систем контролю.
Додатково, під час активних бойових дій енергетична інфраструктура стає ціллю обстрілів. Обстріли чи удари по лініях електропередач, підстанціях або окремих компонентах передавання — все це створює ризики для безперервної роботи ТЕС. У масштабних аналізах зазначено, що десятки об’єктів генерації та передачі були ушкоджені під час бойових дій по всій Україні.
Таким чином, виклики під час війни — це не лише логістика палива, але й навантаження режимів, пошкодження мереж та обладнання та потреба працювати як резерв у критичні моменти.
Люди енергетики: хто стоїть за стабільною роботою системи?

За фасадом «панельних будівель, труб і генераторів» стоять десятки команд і підрозділів, для яких стабільна робота — це не просто завдання, а місія.
- Інженери й оператори — це люди, які щодня слідкують за станом котлів, тисками, температурою, турбінами, системами охолодження. Вони запускають блоки, виводять їх із консервації, реагують на аварійні ситуації, коригують навантаження залежно від команди диспетчера.
Для ТЕС характерна структура, де є чергування, аварійні бригади, обслуговування вузлів, планові ремонти. Без грамотних інженерів і операторів навіть сучасне обладнання не забезпечить надійності. - Технічні служби та ремонтні бригади: щоб підтримувати блоки в експлуатаційному стані, потрібні капітальні ремонти, ревізії, заміни вузлів, пусконалагоджувальні роботи. Технічні служби відповідають за планування, закупівлі запасних частин, діагностику, заміну зношених компонентів.
У часи війни ці служби стають ще важливішими: підвищена потреба в ремонтах після ударів, швидка реакція на пошкодження — усе це лежить на їхніх плечах. - Диспетчери, автоматика, SCADA-системи: система диспетчеризації координує роботу блоків відповідно до команд енергосистеми: коли збільшувати потужність, коли переводити блок у резерв. Система SCADA (супервізія та збір даних) дозволяє моніторити параметри в реальному часі, реагувати на відхилення, запобігати аваріям. Пандемія, бойові дії, навантаження — усе це створює динамічне середовище, де точна інформація, своєчасна реакція і прогнозування мають вирішальне значення.
- Керівництво, планування, інвестиції: на вищому рівні функціонує менеджмент, який веде переговори з постачальниками палива, відповідає за фінансування ремонтів і модернізацій, взаємодіє з владою та енергорегуляторами. Інвестиційні програми також беруть участь у розвитку і модернізації системи тепло й електропостачання.
Без цих ланок — навіть найпотужніша станція стане «створенням без душі». Люди — серце енергетики.
Сучасні технології та перспективи енергоефективності

Щоб залишатися релевантними в умовах глобальних змін, кліматичних зобов’язань та викликів війни, ТЕС мають рухатись у напрямку модернізацій, гнучкості й «зелених» рішень.
Теплова генерація — джерело вуглекислого газу, оксидів азоту, пилу та сірчистих сполук. Щоб відповідати сучасним стандартам, станції встановлюють:
- Фільтри, електрофільтри, рукавні фільтри
- Системи уловлювання оксидів азоту
- Системи десульфуризації димових газів
- Моніторинг викидів у реальному часі
ДТЕК зазначає, що Криворізька ТЕС вже впроваджує деякі заходи модернізації, зокрема встановлення електрофільтрів і перехід до спалювання газового вугілля у певних блоках.
У майбутньому ТЕС можуть працювати як резервні джерела — не постійно, а у пікові години чи при нестачі інших джерел. Такий графік зменшує зношення і паливні витрати.
Крім того, можливі гібридні рішення:
- Додавання газових турбін чи когенерації
- Інтеграція з відновлювальними джерелами (сонячна, вітрова генерація)
- Акумулятори, що можуть згладжувати навантаження та зберігати надлишки енергії
- Використання теплових резервів для місцевого опалення під навантаженням
Це дозволить ТЕС стати частиною «розумної мережі», де різні модулі доповнюють один одного.
Сучасні енергетичні рішення впроваджують сенсори, прогнозування навантажень, машинне навчання для діагностики несправностей. Використання таких технологій дозволяє:
- Виявляти зношення чи аномалії на ранніх стадіях
- Оптимізувати режим роботи блоків
- Зменшувати простої
- Прогнозувати потреби в паливі
Світові тренди також показують, що енергетика переходить у напрям децентралізації та більш стійких систем.
Перспективи змін:
- Додаткові інвестиції в модернізацію: притягання зовнішніх коштів, державна підтримка
- Розробка стратегії «зеленого переходу» — зменшення викидів, комбіновані рішення
- Поступовий перехід до менш вугільної енергетики
- Створення резервів палива й альтернативних шляхів постачання
Енергія — це нервова мережа життя великого міста-промисловця. У Криворізькому регіоні ТЕС — це не просто завод: це основа стабільності, на яку лягає відповідальність за електрику, тепло, роботу підприємств, комфорт мешканців у складні часи.
Під час військових криз, коли інші джерела енергії можуть давати збої, саме теплові станції часто залишаються останнім опором для енергосистеми. Але й ця опора — не вічна. Без людей, які ремонтують і керують системами, без інвестицій і технологій, без модернізацій — навіть потужні ТЕС втрачатимуть свою роль.
Проте можливості змін — реальні. За умови стратегічного підходу, впровадження сучасних технологій, адаптації до змін енергетичного ринку та екологічних стандартів, Криворізькі ТЕС можуть перетворитися не лише на джерело потужності, а на більш гнучкі, ефективні та екологічні генератори майбутнього.
Джерела: