Пятница, 14 июня, 2024

История дома Антона Федоренка на Почтовом

Кожне місто має свою особливу, неповторну історію. Про архітектурні плани, дивовижні ідеї, непередбачувані ситуації та містичні легенди, що виникали при його розбудові завжди можна написати багато цікавого. Але у будь-якому місті є найбільш відомі об’єкти, які у різні часи були предметом зацікавлення для істориків, архітекторів, науковців та звичайних мешканців. Так захоплююче спостерігати, як одне місце може таїти у собі незлічену кількість подій, людських почуттів та емоцій. Не менш захоплююче усвідомлювати скільки колосальних змін світогляду людства воно пережило. У Кривому Розі одним з таких дивовижних та по-справжньому історичних об’єктів є будинок Федоренка на проспекті Поштовому. Перебуваючи довгий час приміщенням для товариства об’єднаного кредиту пізніше він став пам’яткою архітектури місцевого значення. Далі на kryvyi-rih-future.

Вулиця з якої усе починалось

Місце розташування даного будинку є взагалі центром, з якого і був розбудований Кривий Ріг. У свій час це було досить маленьке місто, у якому складно було навіть виокремити кілька районів. Тому на початку ХХ століття  вулиця Поштова була епіцентром, де вирувало життя. Тут розташовувалися торгові заклади, різноманітні майстерні, склади та деякі установи. Вулиця була осередком аристократії, незадовго до Першої світової війни на ній було вимощено бруківку та проведено вуличне освітлення.

Фото: Вікіпедія

Відомий будинок, що зараз має номер 35 був побудований у 1908 році. Засновником став Антон Федоренко, який деякий час був головою Криворізького товариства взаємного кредиту. Нині об’єкт так і називають «Будинок Федоренка» адже на початку ХХ століття особливої нумерації будівель не велося, тому і називали їх за іменами власників. На другому поверсі розташовувалося товариство взаємного кредиту, воно надавало зазвичай короткостроковий та недорогий кредит своїм членам, які платили певні внески. На нижньому поверсі  приміщення орендував досить відомий фотограф у Кривому Розі – Пінхас Ходак, там же були розташовані друкарня Заранкіна, кабінети лікарів, майстерня жіночого вбрання, а також склади антрациту, вугілля та дров Меерсона. А на подвір’ї знаходилися різноманітні приміщення, склади, конюшні, лавки та магазини. Але вже у 1919 році будинок став місцем роботи комітету Комуністичної партії України. А на початку ХХІ століття приміщення тут здавалися в оренду, тому можна було нерідко побачити магазини, ломбарди, невеличкі ігрові зали та мініатюрні крамнички чаю.

Неперевершений стиль об’єкта

Рік створення будівлі видно одразу – про це нам повідомляє надпис на фасаді. Хоча викладений будинок двоколірною цеглою, деталі одразу вказують на модернізм. Архітектор залишився нікому невідомий, але це ніяк не відобразилося на професійності створення об’єкту.  При народженні фасаду були використані унікальні прийоми кладки цегли, різноманітні відтінки якої виглядали дуже естетично. Також присутні ажурні візерунки та своєрідні згиби у декількох місцях архітектурного витвору. Особливо вражають цікавої форми балкончики та арочні ворота. При побудові сходи були вилиті з чавуну, а дивовижні колони утримували другий поверх. Багато чого змінилося після реконструкції: внутрішні приміщення багато разів переплановували, відбулася заміна деяких матеріалів з яких було створено будинок, сходи прибрали. Але незважаючи на усі перепони сучасним майстрам вдалося створити імітацію неперевершеного стилю.

Наразі потрапити до середини звичайна людина можливості не має, але зовнішній вигляд створює своєрідну атмосферу на проспекті.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.