У 1959 року помічник машиніста екскаватора Анатолій Душин під час роботи випадково натрапив на дивовижний предмет. То була шабля. Клеймо, яке було на шаблі свідчило про те, що меч був німецького виробництва — виготовлений у місті Золінген, а ефес холодної зброї був російського виробництва. Знахідку криворіжець одразу ж передав журналістам до редакції газети “Червоний гірник”. Далі на kryvyi-rih-future.com.ua.
Цікава знахідка
Криворіжець Анатолій Душин у 1950-х роках працював помічником машиніста екскаватора. Як завжди він вирушив на роботу. Одного зі своїх робочих днів він разом зі своїми колегами рили у річці Саксагань траншею для труб насосної станції шахти «Жовтнева» («Покровська»). Раптом, коли піднявся ківш екскаватора, з нього з’явився якийсь предмет і одразу ж упав назад у річку. Саме Анатолій Душин помітив цей предмет. Він попросить машиніста опустити його в ковші на дно. Криворіжцям вдалося з кількох спроб дістати предмет. То була старовинна шабля. Незважаючи на те, що зброя пролежала на дні річки Саксагань багато років, вода її не пошкодила.
Що за шабля і як вона потрапила до річки Саксагань?
Шабля, яку знайшов криворіжець Анатолій Душин, є парадною шаблею офіцера царської гвардії. Її використовували під час військової служби з 1893 року по 1917 рік. Тавро на клинку від німецького виробника на той час говорило про те, що, незважаючи на те, що більша частина військ була справжнім оплотом Російської імперії, економіка країни катастрофічно відставала і вся зброя ввозилася виключно з-за кордону.
Під час першої революції, яка сталася в Російській імперії в 1905-1907 роках, робітникам-дружинникам гостро не вистачало озброєння, тому вони діставали старі парадні шаблі і точили їх. Заточена парадна шабля перетворювалася на справжню бойову зброю. Про це розповідав вчитель історії робітничої школи №31 Ю.Сосновський редакції газети “Червоний гірник” у 1959 році.
Шабля, яку 1959 року знайшов помічник екскаватора Анатолій Душин, була не відточена. Отже, в річку Саксагань вона потрапила не період 1905-1907-х років, а швидше за все в період 1918-1923-х років.
Знахідку криворіжця віддали як експозицію до краєзнавчого музею робочої школи №31. Як повідомляють в історичній групі «Криворізька старовина», згодом шабля з музею зникла.
Як виглядала старовинна шабля?
Шабля, яку знайшов криворіжець, була звичайною офіцерською піхотною шаблею Російської імператорської армії, Збройних сил Російської імперії. Здебільшого таку шаблю носили поза строєм. Її носили підрозділи піхоти, різні підрозділи інженерних та залізничних військ, деякі додаткові частини та штаби, інші.
Вироблялися такі шаблі на початку 20 століття. На підприємствах Російської імперії виготовлялись виключно ефеси та піхви, а ось клинок завозився з-за кордону. Його виробляли у Німеччині у місті Золінгені.
Розміри такої шаблі становили:
- вся довжина – 93,5 сантиметрів;
- довжина клинка з рукояттю — 87 сантиметрів, без рукояті — 72,9 сантиметра;
- довжина піхв — 79,1 сантиметр;
- ширина клинка у п’яти – 3 сантиметри;
- товщина обуха у найширшій частині 0,5 сантиметрів.
Клинок старовинної шаблі найімовірніше був викований із сталі. Вигин смуги – середній. Шабля мала заточений внутрішній край та гострий листоподібний бойовий кінець. Поверхня зброї була покрита шаром нікелю з трафаретним травленням малюнками. З правого боку шаблі в районі п’яти було виробниче тавро. Напис був німецькою мовою: “F.Fichte Solingen”.
Основне призначення такої шаблі була рубаюча і колюча дія.
З початком Першої Світової війни постачання німецьких клинків на територію Російської імперії повністю припинилося.
