Якщо ви запропонуєте мешканцю Кривого Рогу описати рідне місто кількома словами, то з великою вірогідністю ви почуєте, що це місто довжиною в життя. Таку фразу можна побачити на місцевих логотипах, надписах регіональних установ та комунальному транспорті. І це не тільки через те, що місто дійсно найдовше у Європі, а й тому, що воно складається з багатьох районів, кварталів та вулиць, які можуть розповісти його дивовижну історію. Особливо цікавими постають вулички, на яких завжди трапляється щось радісне, приховане, цікаве, але у той же час інколи трагічне, протизаконне та несправедливе. На кожній з цих вулиць відбувалися глобальні події минулого, історичні звершення, народжувались світові лідери та наодинці помирали відомі діячі. Інколи навіть пройшовши декілька метрів тротуару усвідомлюєш, свідками чого могли стати стіни будинків поряд, стовбури дерев і маленькі камінчики бруківки. Такі вулиці змушують нас провести аналогії та зв’язки між минулим та сучасним, а також поміркувати про сенс життя. Після подібних історій, що приховують у собі дані місця тебе переповнюють емоції, ти відчуваєш начебто все одразу: смуток, радість, горе, співчуття та щастя. Неймовірна історія вулиці Церковної у Кривому Розі є однією з таких. Далі на kryvyi-rih-future.
Походження назви та історичні будівлі
Назва вулиці вже говорить про її значення та об’єкти, що на ній знаходились. Наприкінці ХVІІІ століття у даному районі міста розташовувалась церква Святого Миколая, яка на той час слугувала однією зі значущих будівель. Хоча сама церква була побудована трохи далі, вона залишила значний відбиток на назвах найближчих вулиць і проспектів та взагалі на подальшій розбудові старого міста. Згодом за наказом влади церкві було надано право займати більшу площу території, тому поряд виник комплекс будівель, які забезпечували функціонування церкви. Це один з найбільш історичних районів міста, де можна відшукати старі унікальні будівлі. Досить цікавим є будинок жіночої гімназії Варвари Головченко. Вражає його архітектурний стиль та й різноманітні історії з життя і навчання молодих панянок. Туди можна прийти і в наш час, насолодитися краєвидами та самому поринути у минуле.
Назва вулиці Церковна зберігалася до 1926 року. Пізніше її перейменували на вулицю Дзержинського. А з 1957 до 2016 вона перетворилася на вулицю Калініченко. Усі ці зміни відбувалися під час комуністичного режиму, саме тоді був зруйнований і сам храм Святого Миколая. Будівлі, що знаходилися поряд деякий час слугували місцем перебування антирелігійних комітетів. І тільки наприкінці ХХ століття їм було повернено статус релігійних. А у 2016 році вулиця знову отримала назву Церковна.
Трагічні історії з будинку номер 12
Напевно, найстрашніші події відбувались на вулиці Церковній під час Другої світової війни. Це місце побачило колосальне горе, трагедію, що сколихнула усе людство. Під час окупації у будинку номер 12 знаходилась в’язниця, яку облаштували фашисти. Восени 1943 року тут стратили членів підпільної організації, до якої входили М. Решетняк, Г. Романова, О. Щербак та ще кілька учнів школи номер 15. Довгий час група була єдиним каналом зв’язку в окупованому місті, але невдовзі їх зрадили. Після тривалих знущань та катувань їм було винесено вирок – розстріл. У 1944 році німці до моменту виходу з міста знищили усіх людей, що залишалися у підвалі будинку.
Вулиця Церковна дійсно вражає своєю історією та кількістю подій, може залишити як позитивний так і негативний відбиток на наше підсвідоме. Але вона варта уваги, хоча б тому, що тут можна пізнати рідне місто і самого себе.
