Через річку Інгулець у Кривому Розі веде старий міст. Він з’єднує центр міста – вулицю Першотравневу з Гданцівкою. Щодня мостом проходять сотні криворіжців, але ніхто з них ніколи не замислювався про те, хто і коли побудував цей міст і як переправлялися предки через річку в давнину. Далі на kryvyi-rih-future.com.ua.
Як переправлялися через річку Інгулець до будівництва мосту?
Міст на Гданцівку з’явився ще у 20 столітті. До цього мосту був ще один – дерев’яний, а до нього криворіжців переправляли через Інгулець на човнах. Човнове перевезення діяло на місці Гданцівського мосту. Човни були розраховані на 10 та 12 місць. За старих часів однією з човнових була тітка відомого архітектора Кривого Рогу Юрія Сича. Переправа через річку Інгулець коштувала на той час 2 копійки.
Мости через річку Інгулець
Незабаром через річку Інгулець від вулиці Першотравневої на Гданцівку було збудовано перший понтонний міст. Але після Другої Світової війни місто Кривий Ріг розпочало дуже активне відновлення міської інфраструктури, тоді вперше порушили питання про будівництво стаціонарного залізобетонного пішохідного мосту через річку Інгулець.
У повоєнні роки замовником пішохідного мосту на Гданцівку виступив завод “Комуніст”, який там розміщувався. Керівництво заводу насамперед було зацікавлене у тому, щоб робітники не запізнювалися на роботу.
Проект будівництва Гданцівського мосту в середині 20 століття доручили дуже талановитому інженеру з інституту “Кривбаспроект” — Івану Пілінському.
Історія інженера Гданцівського мосту – Івана Пілінського
Криворізький інженер закінчив Київський політехнічний інститут. Він був учнем відомого Євгена Патона, тому ще студентом Іван Пілінський був серйозно зацікавлений різними конструкціями мостів з усього світу. Таке захоплення криворіжця в роки сталінських репресій мало не обернулося його смертю. Його було заарештовано та звинувачено у шпигунстві через те, що він мав ілюстроване видання під назвою “Мости світу”. Йому дивом вдалося уникнути розстрілу. Два роки він відсидів у в’язниці у місті Дніпропетровськ (Дніпро). Після звільнення він повернувся до рідного міста Кривого Рогу. Але його ніхто не хотів брати на роботу. Якось йому посміхнулася удача і його вирішили взяти до інституту “Кривбаспроект”.
За проектами Івана Пилинського було збудовано не лише міст через річку Інгулець, а й інші мости у північній частині міста. Масштабний проект будівництва Гданцівського мосту, Іван Пилинський розпочав у 1950-х роках. Це було досить складне завдання. Пилинський мав врахувати такі нюанси як: легкість конструкції та міцність, бо щороку у Кривому Розі траплялися повені. Додатково до цих вимог, інженер Іван Пілінський хотів зробити цей міст ще й неймовірно гарним. Про це розповідали у історичній спільноті “Криворізька старовина”.
Пілінський з поставленим завданням впорався добре. Міст через річку Інгулець був неймовірно міцним та до всього красивим, таких мостів на той час на території всієї України не було. Полюбили міст Пилинського також мешканці Кривого Рогу. Висячий міст став для криворіжців справжньою дивиною. Така інженерна конструкція в 20 столітті була великою рідкістю і викликала величезний інтерес у місцевих жителів, адже при проходженні він трохи хитався. Тому на мосту часто спеціально ходили на той бік річки і назад, щоб відчути це неповторне відчуття.
Наприкінці 20 століття на початку 21 століття міст від вулиці Першотравневої до Гданцівки через річку Інгулець закривали на реконструкцію. Тоді збоку мосту для мешканців Кривого Рогу було збудовано тимчасовий понтонний міст.
